Травень, 2008

Молодь вибирає кіокушинкай карате

Перемоги юних каратистів із Буського району

Бажання бути сильними, фізично підготовленими, перемагати ворогів, як це роблять герої бойовиків, приводять хлопців і дівчат у спортивні зали. Однак ілюзія швидкого досягнення мети зникає, коли вони стикаються із реальністю. Щоби набути навичок, відпрацювати техніку ударів, потрібно багато років. Буський осередок Львівської обласної федерації кіокушинкай карате налічує до п'ятдесяти членів старшої та молодшої вікових груп. Очолює його майстер спорту з кіокушинкай карате, тренер-інструктор Віталій Крюков.  ...»

Львів на передовій

Минулий тиждень виявився багатим на спортивні події за участю львівських спортсменів. Не всі з герців завершилися позитивно. Втім, почнемо з приємного.

ТИТУЛ ТИЖНЯ на особистому чемпіонаті Європи здобула вихованка львівських шахів, яка нині представляє Донеччину, Катерина Лагно. Каті не було рівних на європейській першості у болгарському Пловдиві. Українка пройшла турнірну дистанції без поразок.

Натомість аналогічного титулу, на жаль, не зумів вибороти львівський боксер Віктор Плотніков. Він у Бельгії бився за пас чемпіона Європи (EBU) в середній вазі проти місцевого боксера Джексона Осея Бонсу. Бій тривав усі дванадцять раундів, після завершення яких судді одноголосним рішенням зафіксували неприємний для Плотнікова ПРЕЦЕДЕНТ ТИЖНЯ. Адже до цього 30-річний боксер зі Львова ще не зазнавав жодної поразки на професійному ринзі. Це був перший бій Плотнікова поза межами України. Натомість бельгієць уже вчетверте успішно захистив титул.  ...»

Все зрозуміло?

Український футбольний чемпіонат уже дав відповіді практично на всі запитання

Фраза про те, що прогнози - річ невдячна, вже набила оскомину. Але попри це, важко втриматися від спокуси спробувати заглянути в майбутнє і відчути себе таким собі "Нострадамусом". Тому вважаємо, що і для "УіЧ" не буде гріхом зазирнути на два тижні вперед і спробувати вже тепер розставити крапки над "і" у нинішньому чемпіонаті України з футболу. Тим більше, що можна практично безпомилково назвати як чемпіона, так і учасників єврокубків, а також ті команди, які покинуть вищу лігу.  ...»

Ірина МЕРЛЕНІ: "Після Олімпіади буду співати і зніматися в кліпах"

Після тріумфу гімнаста Богдана Макуца на московській Олімпіаді 1980 року спортивний Львів чекав на олімпійське "золото" майже чверть століття. Аж поки 2004-го на найвищу сходинку п'єдесталу пошани в Афінах не зійшла борець Ірина Мерлені (дівоче прізвище - Мельник). Хоч і народилася вона в Кам'янець-Подільському Хмельницької області, все ж як спортсменка високого світового рівня утвердилася у Львові, оскільки саме тут вдосконалювала майстерність у вільній боротьбі.  ...»

Бронзовий фехтувальник

Стати львів'янином олімпійцеві Тадеушу Фрідріху "допомогла" війна

Непросто утриматися на найвищому світовому рівні стільки років, щоби здобути право поїхати аж на три олімпійські турніри. Львів'янинові Тадеушу Фрідріху це вдалося, і він став першим, хто до Другої світової війни отримав дві олімпійські нагороди - бронзові. Зрештою, його так і називали - "бронзовий фехтувальник", бо всі свої міжнародні здобутки (олімпійські та європейські) мав одного "кольору". І хто зна, чи мав би Львів такого видатного спортсмена, якби не війна. Саме через неї родина Фрідріхів потрапила до нашого міста.  ...»

Каравела Віри ВОВК

Відома українська письменниця із Бразилії вважає, що Шевченківська премія прийшла до неї пізно...

В Україні побувала всесвітньо відома поетеса, прозаїк, літературознавець і перекладач, професор німецької літератури в Державному університеті Ріо-де-Жанейро Віра Вовк, яка нещодавно стала лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка. У Львівській організації Національної спілки письменників України славна землячка зустрілася з місцевими літераторами.  ...»

Присвячено Іванові Світличному

Дванадцять ліногравюр "Страсті Христові" відомого графіка Богдана Сороки, супроводжених поетичними текстівками Віктора Неборака, виставлено у Музеї етнографії та художнього промислу. Виставка присвячена пам'яті найсвітлішої постаті руху шістдесятників - Іванові Світличному.  ...»

Три матері

Лише в 60 років жiнка довідалася, хто вона, якого роду та хто її батьки

"Мамо Маріє, здрастуй"

Через кілька днів ми відзначатимемо, можливо, одне із найзворушливіших і найтепліших українських родинних свят - День матері. Торік журналістські дороги привели мене на Івано-Франківщину, де я дізналася про незвичайну долю простої жінки Олени Душко, у якої була не одна, а... три матері.

Спершу вона була Карен - донькою нiмкенi фрау Елiзабет. У шiсть років стала "дочерью Леной" росiянки Євдокiї. І лише через 60 літ дiзналася, що вона - народжене третього січня 1944-го у німецькій неволі дитя українки Марiї. Та назвала свою донечку Оленкою і померла там, у Німеччині, ще зовсім юною, від виснаження й туги за дитиною, яку в неї забрали.

В Олени Душко було не лише три матерi, а й три батькiвщини: Нiмеччина, Вірменія та Україна. Три мови: нiмецька, росiйська й українська. I троє татів: нiмець Рiхард, сумчанин Олександр і той, якого любила мама Марія...  ...»

Родина з вулиці Круп'ярської

9 травня 1945 року - переломна дата в історії людства

Десятки мільйонів життів забрала ця небачена всесвітня бійня, зруйнувала десятки тисяч міст, обездолила покоління людей. Вона ж розділила життя родини Любові Маркевич на український та американський світ.

...Жінка підійшла до огорожі зі смаком облаштованого особняка на вулиці Круп'ярській і завмерла. Защеміло серце. До горла підкотився клубок. Навіть на подвір'я ступити не наважилася. Будинок, в якому Люба прожила з батьками до 1944 року, змінився до невпізнання. Осучаснився. Лише квітник і клаптик городу перед обійстям залишилися такими, якими їх пам'ятала з дитинства. Отут вона бігала босоніж, отам цілувала тюльпанам жовтогарячі голівки. Й ожили спогади...  ...»

"Нехай бояться нас!..."

Польська свиня для ЄС не затлуста

Відтоді, як Польща стала членом Євроспільноти, вже сплинуло чотири роки. Термін цілком достатній, аби чиїсь сподівання виправдались, а чиїсь ілюзії розсіялись. Ті перетворення, які пережила і переживає нині наша сусідка, є певною перспективою і України. Звісно, якщо ми колись наважимося "зазіхнути" на місце у ЄС. Щоправда, ці перетворення можуть бути значно боліснішими, незважаючи на схожі ментальність, традиції та мову.  ...»