Епоха популярності спортивної гімнастики, коли Віктор Чукарін, Лариса Латиніна, Борис Шахлін збирали врожаї олімпійського "золота", стала надбанням історії. Московська олімпіада притягувала до телеекранів мільйони глядачів. У спортивних залах і на трибунах - аншлаги. На очах шанувальників спорту з усього світу представники України Стелла Захарова і Богдан Макуц сходили на найвищі сходинки олімпійського п'єдесталу.

За роки незалежності Україна багато втратила. І не варто дивуватися, що один із перших олімпійських видів спорту відійшов у тінь. Лишень скандали час від часу нагадують про його існування. Проте майже не чути повідомленнь про перемоги українських гімнастів на міжнародній арені...

- Як розцінюєте стан вітчизняного спорту взагалі й гімнастики зокрема? Яку роль відводять нашим олімпійцям у Пекіні?

- Рівень підготовки спортсменів і стан спорту в нашій країні неприпустимо низькі. Більше невтішного, ніж хорошого. Що ж до Олімпіади, то, на мою думку, господарі робитимуть надзвичайні потуги, щоби ці ігри стали китайськими. Ціла нація, незважаючи на тібетський конфлікт, об'єдналася задля єдиної мети - здивувати спортивний світ. Незалежність нашої держави відкрила перед нами нові можливості, проте ми досі не вміємо скористатися цим.

- Якою була московська Олімпіада, на якій Ви вибороли золоту медаль?

- Як на мене - неперевершеною. Незважаючи на брак кращих змагунів із так званого "капіталістичного світу", ми були найсильнішими і яскраво це довели командними результатами. Я щасливий, що Олімпіада-80 принесла Львову "золото". Через півроку на змаганнях Кубка світу я переміг у багатоборстві та у вправах на перекладині. На московському чемпіонаті світу 1981-го посів друге місце. А наступного року став переможцем чемпіонату СРСР.

- Готуючись до Олімпіади 1984-го, Ви ще більше віддавалися спорту...

- Було таке. Я навіть узяв академвідпустку в інфізі. До тренувань приступав першим, а виходив із зали останнім. Розробляв щораз нові вправи, які ще ніхто не виконував, удосконалював і ускладнював їх новими елементами. Здавалося, що був готовий гори перевертати. Та не судилося. У середині травня, під час одного тренування, почув повідомлення, яке пролунало для мене, немов грім у сонячну погоду. Тренер зачитав рішення партії, що на Олімпіаду-84 в Лос-Анджелес радянські спортсмени не їдуть. Політика вдруге позбавила нас можливості на рівних помірятися силами з кращими майстрами гімнастики. Спересердя я вигукнув: "Усе! Завершую кар'єру!" Шкода стало себе і тих людей, які з нами займалися. Так я прийняв непросте рішення і назавжди попрощався з великим спортом. Перспектива виступити в альтернативній "Дружбі-84" мене не тішила...

- Львiвське училище фiзичної культури виховало олiмпiйських чемпiонів, інфіз також має своїх зірок. Та, на мою думку, про чемпіонів дещо забули...

- Цю тему непросто, а навіть болісно розвивати. Безперечно, ми, чемпіони, зробили велику роботу, яка не йде у жодне порівняння з діяльністю політиків. Багатьох несправедливо забуто. Наприклад, мого вчителя і першого львівського чемпіона Віктора Чукаріна. Добре, що хоч на могилі є пам'ятник. Поза тим - бездушна порожнеча. Що ж до себе, то нещодавно мене згадали в ЛУФК - проголосили переможцем номiнацiї "Найкращий спортсмен ХХ століття".

- Ви залишаєтесь єдиним корінним галичанином, який привіз у Львів золоту медаль із Олімпіади. Хто наступний повторить Ваше досягнення?

- На це запитання неможливо дати точну відповідь із багатьох причин. Згадайте - у 1952 році нікому в світі не відомий Чукарін вивіз із Гельсінкі чотири (!) нагороди зі шляхетного металу. Через чотири роки в Мельбурні Віктор Іванович збагатив Львів ще трьома медалями. Мої досягнення скромніші. А щодо того, хто буде наступним - покаже час...

Олександр ПАУК

Довідка "УіЧ"

Богдан МАКУЦ народився 4 квітня 1960 року у Львові. Заслужений майстер спорту зі спортивної гімнастики. Найкращий гімнаст 80-их років, олімпійський чемпіон 1980-го, чемпіон світу 1979 і 1981 років у командній першості. Срібний призер чемпіонату світу 1981-го в абсолютній першості. Володар Кубка світу 1980 р. Абсолютний чемпіон СРСР 1982 р. На Всесвітній універсіаді у Мексиці 1979 року здобув шість золотих і одну срібну медалі. Суддя міжнародної категорії.