Унікальний керамічний посуд знайшов на власному городі археолог-аматор Зеновій Павлик

Недаремно у народі кажуть: "На мисливця і звір біжить". Археологією і краєзнавчою справою Зеновій Павлик із Буська захоплюється давно. Майже двадцять років очолює він громадську організацію "Товариство Бужани". Активно співпрацює з ученими Інституту археології при Львівському національному університеті імені Івана Франка, які ось уже сім років досліджують древній Буськ. І треба ж було такому статися, щоби саме на власному городі, поблизу хати на вулиці Підзамче пан Зеновій натрапив на справжній скарб - середньовічний керамічний посуд.

Є вулиця Підзамче і в Буську

- Восени минулого року, - розповідає Зеновій Юліанович, - я копав траншею на городі - хотів підвести до хати водогін. Відступив трохи вбік, бо поруч прокладено телефонний кабель, аж раптом натрапив на середньовічне житло з безліччю уламків керамічного посуду! Мене здивувало, що культурний шар на цій ділянці був практично не пошкоджений - і це лише на глибині 65 сантиметрів. Вулиця Підзамче у місті дуже давня, пролягає вздовж берегів Західного Бугу, тут роками ніхто нічого не змінював: як була приватна житлова забудова, так і залишилася.

Згодом краєзнавець зателефонував до знайомих в Інститут археології - Петра Довганя і Наталії Стеблій, фахівців із неоліту й раннього заліза, а також до працівника Історичного музею Віталія Коноплі. Вони приїхали й за один день усе розкопали. Знахідки залишили у нього. Взимку все відмив від землі, дещо посортував й узявся до реставрації. Що вдалося - склеїв, а решту повіз у лабораторію Інституту археології. Там фахівці мають спеціальний гіпс - чого бракувало - доліпили, все зачистили. Миску, яку повністю зібрав Зеновій Юліанович, гарно там переклеїли. Вдалося відтворити дев'ять речей: три дзбанки, миску, тарілку, горнятко, горщечок і унікальну, на трьох ніжках, керамічну жаровню.

Що засвідчила кераміка?

- Вироби дуже гарні, - каже археолог-аматор, - барвисті, з поливою, хоча й примітивною. Однакового посуду не було. Це свідчить про неабиякий смак господині й про те, що у період середньовіччя бужани жили досить заможно. Загалом назбирається до тридцять жбанів, мисок і тарілок. Можливо, не все вдасться повністю реставрувати.

Із приходом весни пан Зеновій після роботи щодня намагається розчищати розкоп. І, на диво, постійно знаходить нові речі. Реставрує древні вироби самотужки. Якщо не вдається, везе фахівцям. Робота, зізнається, приносить йому велике моральне задоволення. Адже це - своєрідний конструктор для дорослих. Щоправда, технологія складніша. Ентузіаст бере глиняні уламки, висипає на білий аркуш і добирає за кольором. Згодом склеює. Для фіксації виробу використовує пластилін та скриню з піском - для висихання склеєних речей.

"Задля розкопок пожертвую навіть городом..."

- Середні віки уславилися насамперед гончарством, - пояснює наш співрозмовник. - Однак експозиційні надбання музеїв цього періоду доволі бідні. Це тому, що наразі середньовіччя ніхто особливо не вивчає. Жоден працівник не захищає кандидатської з цього періоду, бо його не вважають давнім. Зате нас, членів громадської організації "Товариство Бужани" - істориків, краєзнавців - цікавить Буськ у всі періоди його існування. Знахідки свідчать, що середні віки для нашого міста були дуже сприятливими. Це був період розквіту науки, культури, мистецтва. Задля завершення розкопок, які продовжаться вже з травня, пожертвую навіть засадженим городом...

Надія ШПАК