Нужненкові довелося під час бою дивитися на суперника крізь пелену крові

Раніше українські боксери-професіонали скаржилися на упереджене ставлення суддів, які "крали" у них перемоги. Зокрема, неодноразово таке траплялося з Андрієм Котельником, коли він проводив вирішальні чемпіонські бої. Саме через свавілля суддів Андрій став чемпіоном світу лише цього року, хоча, якби все було чесно, то він би вже кілька разів відстоював титул.

Однак останній приклад продемонстрував, що говорити про несправедливе ставлення суддів саме до українських боксерів, щонайменше, некоректно. Адже за доволі сумнівних обставин двобій українця Юрія Нужненка, в якому він захищав свій титул тимчасового чемпіона світу, завершився внічию, що дозволило Юрієві зберегти чемпіонський пас. Чимало фахівців переконані, що Юрієві вдалося "відскочити" лише завдяки тому, що бій відбувався в Україні, а для боксерських суддів симпатія до сторони-господаря є таким собі неписаним правилом. Щось схоже відбулося і цього разу в Києві, де вперше проходив чемпіонський двобій за однією з найпрестижніших версій - WBA. І це саме той випадок, коли перший млинець є всі підстави вважати глевким. Адже якщо на деякі промахи в організації вечора боксу можна було закрити очі, то результат центрального поєдинку залишиться у пам'яті надовго.

Ще на стадії організації двобою відчувалася якась поспішність і сумбурність. Подив викликало те, що команда Нужненка одразу погодилася на заміну суперника, хоча підготовка до бою саме з мексиканцем Космою Рівера йшла вже на повну. Однак оскільки Юрій та його тренери заявили, що ще з любительського бою звикли до таких замін, тож це проблемою не стане. Нужненко отримав у супротивники пуерториканця Ірвінґа Ґарсію, який у рейтингу WBA посідає лише п'ятнадцяту сходинку. Зважаючи на це, шанувальники боксу особливої уваги заміні суперника Юрія не надали. А слова пуерториканця про те, що він переможе Нуж ненка, сприймали з усмішкою. "Не буду обіцяти, що зможу нокаутувати Нужненка, але перемога однозначно буде за мною. Незважаючи на те, що про бій я довідався всього за тиждень, зараз перебуваю на піку форми і готовий відібрати в Нужненка тимчасовий титул", - говорив перед двобоєм Ґарсія.

І, на жаль, він був недалеким від правди. Адже у ринзі виглядав не гірше від Юрія. А якщо говорити про видимі "сліди" бою, то перевага, безсумнівно, на боці гостя, якому вдалося зберегти "товарний вигляд" обличчя, тоді як Юрій Нужненко був весь у крові. Саме швидке розсічення стало основною причиною того, що Нужненко не зумів продемонструвати все, на що здатен, і перемогти так, щоби успіх не викликав жодних сумнівів. Однак завдати суперникові прикрого розсічення - це теж один з елементів майстерності у сучасному професійному боксі. Відтак упродовж бою Нужненко змушений був крізь пелену крові на очах боксувати із суперником, часто підходячи до лікарів, щоби ті, на прохання рефері, встановили свій вердикт.

До десятого раунду лікарі дозволяли проведення поєдинку, та врешті разом із рефері вирішили припинити бій. Тож результат двобою мали визначити суддівські записки за підсумком перших п'яти раундів. У них один суддя віддав мінімальну перевагу Юрієві - 96:95, а двоє зафіксували нічию з однаковим рахунком - 95:95. Зважаючи на зовсім незначну перевагу Юрія, рефері присудив у цьому двобої нічию. Вона дозволила Нужненкові зберегти тимчасовий титул чемпіона світу, але "балів" явно не додала. Чого не можна сказати про суперника, який покидав ринг і Україну з гордо піднятою головою.

Бій Нужненка з пуерториканцем показав, що наразі Юрієві потрібно багато тренуватися, щоби виходити на ринг і перемагати найсильніших боксерів своєї категорії. Тому справедливим є його статус: адже інакше, як тимчасовим чемпіоном, Нужненка наразі не назвеш...

Андрій БОЙКО