Найстрашніше у Чорнобилі - тиша...

У Львівському палаці мистецтв відкрилася фотовиставка українки із Чикаґо Любові Маркевич

Сто чотири світлини представила Любов Маркевич на виставці "Життя продовжується", присвяченій 22-ій річниці Чорнобильської трагедії. Щоби показати галичанам "обличчя сучасної чорнобильської зони", пані Маркевич прибула аж із... американського Чикаґо.

- У Прип'яті, Чорнобилі, навколишніх селах, - розповіла фотограф кореспондентові "УіЧ", - я побувала двічі: 2005 року й у січні 2008-го. Фотографувала природу, покинуті оселі. Заходила в будинки, церкви, школи, розмовляла з людьми, які донині живуть на забрудненій території. Наприклад, у селі Опачичі, що за п'ять-шість кілометрів від Чорнобиля, живе чоловік і дванадцять жінок (усі - похилого віку). Одна з селянок, баба Ангеліна, має 85 років. Хворіє і з хати не виходить уже чотирнадцять літ. Наймолодшим її односельчанкам... понад вісімдесят. Ходять до церкви (на Водохреще зійшлося багато людей), мають одну на всіх корову, маленьку крамничку, раз на тиждень машиною їм привозять продукти.

Любов Маркевич зізналася: у Чорнобилі, Прип'яті, що за чотири кілометри від реактора, найстрашнішою для неї була... тиша. Ще років зо п'ять після трагедії з теплих країв додому поверталися птахи. Тепер фотографові здалося, що час зупинився: ні пташиного співу, ні людського голосу.

- У прип'ятській школі, - каже пані Люба, - я побачила розкритий класний журнал із прізвищами сорока учнів. Для мене це - живі люди. Адже колись там кипіло життя, буяла природа. Тепер - пустка. Незважаючи на те, що я виїхала з батьками в Америку чотирирічною під час Другої світової війни, трагедія у Чорнобилі сколихнула мене і трьох моїх дітей. На Львівщині живуть наші родичі. Підтримую з ними стосунки. Я, мої доньки, син, онуки - українці, виховані в національному дусі. Тому наша сім'я живе тим, чим і Україна.

Любов Маркевич - випускниця двох чиказьких університетів ("Домінікен" та педагогічного), викладач Інституту модерного мистецтва в Чикаґо та школи для обдарованих дітей. У Львові свою фотовиставку представляє вперше. Натомість в Українському національному музеї в Чикаґо її світлини, присвячені чорнобильській трагедії, цього року вже переглянули й оцінили не лише українці, а й тисячі американців.

Валентина ШУРИН

Надіслати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
  • Адреси web-сторінок та e-mail адреси перетворюються на посилання автоматично.
  • Дозволені HTML теги: <img> <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • На нові стрічки та абзаци текст розбивається автоматично.
Спам-захист: введіть символи з малюнка.