Юрій Шевчук шваркнув роком по попсі

Православний тур по Західній Україні, затіяний УПЦ МП, відверто би не вдався, якби у складі російського "десанту" під проводом диякона Андрія Кураєва, неформального речника Московської патріархії, не був легендарний санкт-петербурзький гурт "ДДТ" під проводом "патріарха" російського року Юрія Шевчука.

Благодійний концерт, присвячений 1020-ій річниці хрещення Київської Русі, відбувся під "завісу" святкування дня міста Лева поблизу монументу Слави. Зрозуміло, що багатотисячна публіка, котра складалася з львів'ян різних поколінь (зокрема, вже й посивілих), зібралася не для того, щоби побачити на живо такі "контори", як українські групи "Скай" чи "Брати Карамазови", а тим більше фольклор-квартету "Гетьман" чи послухати проповіді Андрія Кураєва під супровід "мультяшних" імітацій історії хрещення східнослов'янських земель на двох поліекранах. Прихильники справжньої музики чемно витримали навіть твердження російського "новообновленца", що нібито Ісус Христос був "першим на цьому світі рокером".

Усе було повністю компенсоване, коли зрештою на сцені з'явився Юрій Шевчук разом зі своїми хлопцями. Неймовірна енергетика та музичний професіоналізм вищого ґатунку, котру продемонстрував "ДДТ", одразу засвідчив, "хто є хто" і хто чого вартує як у російській, так і в українській "попсі". Виконавши практично без зупинок живим голосом і старі, й нові свої хіти, Шевчук довів, що наш рок "живий". Особливо потішило, що далебі не вся наша молодь є прихильницею фонограмної дурні, якою переобтяжені українські радіо- та телеканали.

Єдиним ударним "хітом", котрого не виконав лідер гурту "ДДТ", незважаючи на уклінні прохання львів'ян, була знаменита пісня "Осінь". Проте Шевчук, який перед тим був у Львові аж 1989 року, мабуть, зробив це спеціально, пообіцявши повернутися до нас саме цієї пори року.