або Чи дасть українцям меморандум Кабміну надію на дешеві продукти харчування?

Дорожнеча, котра охопила цьогоріч Україну, особливо вдарила по сімейних бюджетах наших співвітчизників під час свят. Вміст пасхального кошика обійшовся українцям у кілька сотень гривень. Утім, ціни на продукти харчування не поспішали падати й у травні, навіть після святкового ажіотажу... На ринках та у супермаркетах м'ясні вироби подорожчали на 14%, сир та масло - на 4-5,3%, яйця - на 5,2%. Інфляція та прагнення несумлінних бізнесменів заробити власне і спричинили таку дорожнечу.

Тож кореспондентка "УіЧ" спробувала з'ясувати причини цінових баталій.

Передсвятковий ажіотаж минув, а ціни?

Керівництво Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській стверджує, що подорожчання продуктів, зокрема товарів м'ясної групи, у багатьох випадках є необґрунтованим. Причина - більшість реалізаторів на ринках штучно завищують їхню вартість. Наприклад, минулого року за два тижні до Великодніх свят було зафіксовано ріст цін на м'ясну та молочну продукцію, сир, яйця подорожчали на 1-6%. Однак за тиждень до свят господинь чекав несподіваний сюрприз: вартість вищезгаданих продуктів знизилася аж на 12%.

"Цьогоріч ціни поповзли вгору на 12%, а за яйця довелося викласти на 9,8% дешевше, ніж минулого року, - каже начальник інспекції Любов Висоцька. - Керівництво Львівської облдержадміністрації підписало угоду з місцевими супермаркетами, згідно з якою реалізаторам заборонено перевищувати торговельну надбавку на продукти харчування у розмірі 10%. Отож, жоден виробник не може змінювати оптово-відпускну ціну без декларування експертизи".

Лідерами дорожнечі стали товари молочної групи (сир, сметана, молоко, масло), яловичина, а також овочі. Причину цього фахівці вбачають у світових тенденціях, вплинуло й подорожчання енергоресурсів.

"Мирова угода"

Щоби святковий період не став "зашморгом" для українських споживачів, Кабмін на державному рівні підписав спеціальний меморандум із супермаркетами та виробниками продуктів харчування, що забороняє перевищувати торговельну надбавку більш ніж на 10%. За дотриманням вимог документа стежить Держінспекція цін, яка щотижня подає до Кабміну інформацію про порушників. Завдяки цьому ціни на олію та цукор суттєво знизилися. Щоправда, вплинути на несумлінних торговців на ринках, як стверджує заступник начальника Держінспекції цін області Галина Гичка, доволі проблематично, особливо на не зареєстрованих фізичних осіб.

Наша співрозмовниця запевнила, що більшість супермаркетів усе ж дотримуються "правил гри".

"Відтепер ціна продуктів формується відповідно до встановленої вартості виробника. Останнім встановили межу: не піднімати оптово-роздрібних цін аж до вересня. Фахівці кажуть - якщо виробники дотримають вищезгаданих пунктів меморандуму, ціни на продукти харчування стабілізуються. Після цього терміну вартість харчів цілком залежатиме від нового урожаю. До слова, згідно з підписаним меморандумом, львівські супермаркети потішили мешканців святковим сюрпризом - ціни на соціальну групу товарів знизилися. Думаю, заходи Кабміну виправдають сподівання на дешевші продукти", - підсумувала Галина Гичка.

Коментар

Василь ЮРЧИШИН, директор економічних програм Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова:

- Будь-які меморандуми будуть ефективними лише короткотерміново, бо спрямовані вони суто на уникнення паніки в країні. Але меморандуми як інструмент вирішення проблеми у довгостроковому аспекті не настільки дієві. Адже статус таких документів визначений не до кінця, зважаючи на те, що в Україні навіть законів дотримуються неналежно.

Звісно, фактор урожайності може бути визначальним у ціновій політиці. Адже подальша інфляція теж залежатиме від цьогорічного урожаю, але в жодному разі не від задекларованого меморандуму.

Марія ДОРОТИЧ