Із понад 170-ти львівських гральних закладів 105 працюють із порушеннями

Французький письменник-мораліст Люк Вовенарг назвав гру найрозповсюдженішою з усіх пристрастей. Сказано це було через століття після відкриття 1626 року у Венеції першого в світі казино. Минуло відтоді більше трьох з половиною століть - й аналогічний заклад прочинив двері у незалежній Україні. Саме 1992 роком датується "старт" грального бізнесу в нашій країні. Відтоді ж навколо нього не вщухають пристрасті.

Втрати від нелегальної гри - півмільярда гривень щороку

Про гральний бізнес говорять переважно як про негативне для суспільства явище, як про щось аморальне, злочинне, згубне. Зверніть увагу на заголовки у ЗМІ: "Однорукі бандити" притягують справжніх бандитів", "Гральний бізнес гірший за педофілію", "Ігроман став убивцею", "Через гральні борги кинувся під поїзд"... За кримінальною статистикою, 20 відсотків злочинів у сфері протидії наркозлочинності виявлено в розважальних закладах.

До цього виду підприємницької діяльності, здається, назавжди приклеївся стереотип "тіньового бізнесу". Бо половина компаній, що займаються ним, не мають патентів і не платять податків. Майже 60 відсотків усіх ігрових автоматів працюють із тими чи іншими порушеннями. І, що цікаво, замовчують неконтрольоване регулювання відсотка виграшу грального автомата. Дехто дозволяє собі встановлювати виграш на рівні 15-ти відсотків, хоча є науково визначений психологічний бар'єр - 88% (у країнах Європи законодавчо закріплено: 90-96% коштів іде на виграші). Якщо людина виграє рідше, вона втрачає інтерес до забави.

На думку президента Української асоціації діячів грального бізнесу Сергія Третьякова, держава щороку втрачає півмільярда гривень від нелегальних азартних ігор.

Та факт залишається фактом: Україна грає. Азартними іграми захоплюється кожен п'ятий (для порівняння: в США - семеро з десяти) українець, на гру витрачається понад один мільярд гривень.

Фактом залишається і те, що індустрія розваг є однією з пріоритетних галузей економіки більшості високорозвинених країн світу: тисячі робочих місць, надходження в бюджет, приємне дозвілля. Чом би й нам того не прагнути?

За останні п'ять років в Україні було кілька спроб установити державний контроль за сферою азартних ігор. У лютому цього року комітет із питань промислової та регуляторної політники та підприємництва ВР розглянув три проекти закону про гральний бізнес, які запропонували нардепи від Партії регіонів, БЮТ та НУ-НС (в Росії, до речі, подібний федеральний закон діє з січня 2007 року). Нарешті ухвалено рішення доопрацювати пропозиції й подати на розгляд ВР єдиний законопроект. Фахівці вважають, що прийняття закону дозволить витіснити із галузі кримінал і збільшить надходження у бюджет із нинішніх 700 мільйонів до 3 мільярдів гривень.

Замість крамниць і кафе - зали ігрових автоматів

За інформацією начальника управління економіки Львівської міськради Мар'яни Балаш, сьогодні на місцевому ринку грального бізнесу діє 35 суб'єктів господарювання. Це, зокрема, "Ройал ЛТД", "Портер", "Порив", "Невада", "Трек" та ін. У 176-ти львівських закладах грального бізнесу (найбільше їх у Галицькому районі - 41) встановлено понад три тисячі гральних автоматів і рулеток. За кожне гральне місце власник сплачує торговий патент - по 350 гривень щомісяця. Таким чином торік міський бюджет поповнився на 20,8 мільйона гривень. Додамо, що 2007-го в області видали понад 100 ліцензій і засвідчили майже 650 копій ліцензій на функціонування закладів грального бізнесу. До зведеного бюджету такі заклади перерахували понад 40 мільйонів гривень. За сім попередніх років у сфері грального бізнесу Львівщини створили понад 1 750 робочих місць.

Однак, окрім позитивної, є й негативна статистика. Комісії райдержадміністрацій, які періодично обстежують гральні заклади, виявили порушення у 105-ти із них (60 відсотків!). Претензії є і в податківців, міліціонерів, інспекторів з охорони праці, пожежників, санепідемстанції. Досить поширена практика, коли заклад "на папері" функціонує як магазин або кафе - насправді ж тут грають (акт про введення в експлуатацію грального закладу відсутній). Трапляється, на гральних закладах немає навіть вивісок. Факти анулювання ліцензій за ці та інші порушення - поодинокі. А відповідні звернення в прокуратуру чи вищі інстанції, як правило, залишаються без відповіді.

Найбільше ж тривожить те, що до гральних автоматів мають доступ неповнолітні. Гра на невелику суму створює у підлітка оманливе відчуття тимчасовості й легкості розваги. Але за нею стоять борги, крадіжки, конфлікти, врешті - хвороба залежності.

Турбує наближеність залів ігрових автоматів до закладів освіти та охорони здоров'я, гуртожитків і культових споруд, розміщення їх у гущі "спальних" районів (закривають магазини, а в їхніх приміщеннях відкривають "ігротеки"). Хоча ніхто не може конкретно визначити й затвердити, якою ж повинна бути та відстань "безпеки".

Казино - на Грибовицьке звалище?

Свого часу з'явилася ініціатива "виселити" гральний бізнес за межі Львова, конкретніше - на місце Грибовицького звалища. Подібна практика "відторгнення" розповсюджена, наприклад, у США. А в сусідній Росії законодавчо до 1 липня 2009 року закриють казино, салони ігрових автоматів та інші подібні заклади, залишивши тільки чотири "спецзони" для цього бізнесу. В українському ж Мінфіні вважають, що винесення гральних автоматів або створення "спецзон" не вирішить проблему. Тим більше, що жодна країна не досягла позитивних результатів у контролі над гральним бізнесом за допомогою жорстких обмежень або його заборони.

Отже, у нашому випадку робити якісь кардинальні кроки щодо організації "Лас-Вегасу на вигоні" не дозволяє відсутність відповідного законодавчого акту.

Очевидно, що майбутнє Львова - радше "обслуговуюче", ніж "виробниче". Тому зневажати "індустрію розваг", як мінімум - нерозважливо, як максимум - собі на збитки. Гральний бізнес - реалія, і гамлетівське "бути чи не бути?" щодо нього зовсім недоречне.

Сергій КОВАЛЕНКO

Довідка

Українська асоціація діячів грального бізнесу (УАДГБ) створена 1998 року. Перша і єдина громадська організація підприємств "індустрії розваг", що має державну реєстрацію. Президент асоціації - Сергій Третьяков.

Серед завдань УАДГБ, зокрема, вдосконалення законодавчої бази грального бізнесу (передусім - прийняття ВР закону про азартні ігри в Україні), залучення на вітчизняний ринок іноземних інвестицій, подолання недовіри населення до грального бізнесу, популяризація останнього, благодійництво тощо.