Депутати Львівської міськради на чолі з мером Садовим укотре показали свій гонор, а заразом і дулю Москві - вулицю Тургенєва перейменували на Героїв УПА.

Чим не догодив автор "Дворянського гнізда", "Батьків і дітей", "Нотаток мисливця" партійним (шкода, що не, як раніше, дійсно народним) обранцям? А тим, що не зробив "нічого корисного" (цитую одного із сорока учасників громадських слухань, які відбулися торік у Ратуші) для України! Сказано, як в калюжу ступлено. Цікаво тоді, чим прислужилися нашій державі Лінкольн, Вашинґтон, Ленон, у пам'ять про яких названо інші львівські вулиці?

Не знають або ж умисно замовчують наші герострати хоча б того, що Іван Сергійович приятелював із Тарасом Григоровичем, з Марко Вовчок, сприяв публікації їхніх творів, є автором "Споминків про Шевченка".

Ну - москаль Тургенєв. Але якої значущості! Як свідчить датський критик Георґ Брандес, жодного із сучасних йому (70-ті роки ХІХ ст.) російських письменників не читали так багато в Європі, як Тургенєва. Тісна дружба пов'язувала його з Флобером, Золя, Мопассаном, Меріме. Ворогом йому було кріпосництво, тому й відверто віддавав перевагу європейському "шляху", а не російському. До речі, цензора, який пропустив тургенєвські "Нотатки мисливця", звільнили з роботи.

Власне, для чого чи для кого зараз ця інформація? Мавр зробив свою справу... Викресливши "окупанта" Тургенєва із львівської історії, депутати розписались у власній зашореності, якщо не сказати - низькій загальнолюдській культурі.

***

Жодним чином не заперечую, що вояки Української Повстанської Армії мають право на пам'ять і уславлення. Але, по-перше, чому ідея перейменувати вулицю на їхню честь реалізовується аж на сімнадцятому (!) році незалежності? Будучи на початку 90-их депутатом і головою міськради на Волині, я теж перейменовував "комуністичні" та "комсомольські" вулиці, повертаючи їм історичні назви. Але це було на часі, на підйомі, для утвердження нового.

По-друге, на згаданих уже громадських слуханнях слушно пропонували, зокрема, дати ім'я Героїв УПА одній із новозбудованих вулиць. При цьому заощаджувалися б бюджетні кошти, а також нерви та гроші фізичних та юридичних осіб, які будуть витрачені на виготовлення нових печаток, штампів і документації, відповідні позначки у паспортах та інших документах тощо. Або ж радили перейменувати котрусь із центральних "глибоких", "коротких" чи "похилих". І не видумувати якусь "районовану схему перейменування із врахуванням назв сусідніх вулиць" (йдеться про дотичні до Тургенєва - Бандери, Коновальця та Мельника).

І по-третє, добре, коли пам'ятають минуле і водночас не забувають про сьогоднішні проблеми. А кому з міських депутатів, скажімо, болить, що колишні повстанці, реабілітовані, інваліди війни змушені добиратися до "свого" аж винниківського шпиталю на маршрутці, яка ходить час від часу і в яку більше двох пільговиків не пускають? Чи хтось із обранців поцікавився, чому на Голосківське кладовище в Брюховичі навіть у вихідні курсує тільки один автобус? Зрештою, якщо вже йдеться про перейменування вулиць чи площ, чому б на кожній такій не обладнати пам'ятний знак чи таблицю, які б пояснювали, на честь кого їх названо. Для приїжджих, а нерідко й львів'ян, - досить пізнавальна інформація.

Нарешті не можна залишити поза увагою реакцію на депутатську одностайність "обмежених у правах і свободах російськомовних громадян". "Засмучене" генконсульство "старшої сестри" делікатно висловило "жаль з приводу". Хоча деякі депутати, як шкодливі коти, побоювалися бурхливішої реакції. Російський культурний центр був на нещодавній принагідній прес-конференції категоричнішим - дискримінують! Подамо до суду! А кримський нардеп і голова партії "Руський блок" Свистунов договорився до того, що обізвав своїх львівських колег "рогулями". Щодо останнього в народі кажуть: яке їхало - таке здибало. Одна недоречність породила другу.

Але чи варто після бійки розмахувати кулаками?..

Сергій КОВАЛЕНКО