Ірина МЕРЛЕНІ: "Після Олімпіади буду співати і зніматися в кліпах"

Після тріумфу гімнаста Богдана Макуца на московській Олімпіаді 1980 року спортивний Львів чекав на олімпійське "золото" майже чверть століття. Аж поки 2004-го на найвищу сходинку п'єдесталу пошани в Афінах не зійшла борець Ірина Мерлені (дівоче прізвище - Мельник). Хоч і народилася вона в Кам'янець-Подільському Хмельницької області, все ж як спортсменка високого світового рівня утвердилася у Львові, оскільки саме тут вдосконалювала майстерність у вільній боротьбі.

Тепер вихованка Львівського училища фізичної культури готується до другої своєї Олімпіади. У Пекіні теж сподівається на золоту медаль. Між двома змаганнями найвищого рівня в особистому житті спортсменки сталося чимало подій, серед яких найяскравішими є одруження з Андрієм Микульчином (він - майстер спорту міжнародного класу, займався у Соснівці, що під Червоноградом) та народження сина Артура. Однак, незважаючи на приємні сімейні клопоти, Ірина Мерлені таки повернулася у свій улюблений вид спорту.

До речі, цього року олімпійська чемпіонка Афін уже ознайомилася з китайськими реаліями, взявши участь у Кубку світу і впевнено перемігши там своїх суперниць.

- Шкода, що не вдалося знову помірятися силами з головною конкуренткою у моїй ваговій категорії (до 48 кг. - П.М.) японкою Ічо Чихару, - зізналася Ірина Мерлені. - У фіналі Олімпіади-2004 саме її я перемогла у фінальному поєдинку, а на чемпіонаті світу минулого року - програла. Думаю, що організатори Кубка світу спеціально так вчинили, бо не хотіли, щоби я боролася з Ічо Чихару ще до Олімпіади. Щоби не звикала до її техніки і тактики. Але загалом ті змагання були корисними для мене, адже шість провідних країн світу прислали своїх представників. Тож серйозних супротивниць не бракувало.

- Із Пекіном та умовами проведення змагань у цьому місті ти вже частково ознайомилася. Чи виникнуть в українців там якісь труднощі? Адже це зовсім інший континент і за ментальністю, і часовим поясом, і специфікою спортивних стартів...

- Особисто мені дуже складно було пройти акліматизацію. Перед виступами практично цілу ніч не могла заснути. Тому доводилося боротися не тільки з суперницями, а й з власною втомою. Важко звикнути до того, що коли в них день, то у нас ніч, і навпаки. Але сподіваюся, що влітку нас, олімпійців, заздалегідь підготують до таких часових змін. На те є тренери, лікарі та інші фахівці. Тому проблем не мало б виникнути. А самі змагання - як змагання. Суперники більш-менш відомі для всіх. Потрібно вірити у свої сили.

- А чи правда, що у столиці Китаю великі проблеми з екологією, про що так багато говорять останнім часом в американській та європейській пресі?

- Так, це правда. Зранку перед змаганнями я вирішила вийти надвір подихати. Але де свіже повітря? Дим із заводів, загазованість, люди в масках ходять. Американським та канадським спортсменам навіть забороняли виходити на вулицю без масок.

- Попри певні незручності, пов'язані з пекінськими особливостями, ти все ж неодноразово заявляла, що прагнутимеш повторити афінський успіх...

- А для чого їхати на будь-які змагання (Олімпіада чи чемпіонат світу - не так важливо), якщо не хочеш перемогти? Розумієте, я вже відчула смак успіху на такому рівні, тому олімпійський принцип "головне - участь" не для мене.

- А про кар'єру успішної співачки не мрієш? Відомо, що ця сфера тебе теж дуже цікавить.

- Думаю, що цим я теж зможу займатися. Але після Олімпіади. До мене звертаються вже поети-піснярі, які хочуть написати слова до пісень, які б я виконувала. У планах - випуск альбому та зйомки у кліпах. Але поки що на це немає часу. На першому місці - Олімпійські ігри. А далі - побачимо.

Павло МУЗИКА