Молодь вибирає кіокушинкай карате

Перемоги юних каратистів із Буського району

Бажання бути сильними, фізично підготовленими, перемагати ворогів, як це роблять герої бойовиків, приводять хлопців і дівчат у спортивні зали. Однак ілюзія швидкого досягнення мети зникає, коли вони стикаються із реальністю. Щоби набути навичок, відпрацювати техніку ударів, потрібно багато років. Буський осередок Львівської обласної федерації кіокушинкай карате налічує до п'ятдесяти членів старшої та молодшої вікових груп. Очолює його майстер спорту з кіокушинкай карате, тренер-інструктор Віталій Крюков.

Шлях долає той, хто іде

Кіокушинкай карате, як і більшість видів бойового мистецтва, прийшло до нас із Японії. Японці систематизували вікові знання й створили стиль карате ("кара" - порожнеча, "те" - рука), тобто порожня рука, яка складається з живої плоті, крові, шкіри, але за певних здібностей перетворюється у потужну зброю. Традиційне карате - це шотокан карате. Кіокушинкай карате - похідна гілка від шотокан. Якщо традиційне карате відійшло від бойової основи, то кіокушинкай практикує повноконтактний стиль: поєдинки ведуться з максимальною силою.

"Однак для дітей, - розповідає Віталій Крюков, - є обмеження у техніці. Поєдинки між ними ведуться у похідній амуніції - зі спеціальними протекторами для ніг, рук, паху, грудей, щоби мінімізувати травматизацію. Якщо хоча б один із засобів захисту відсутній, суддя може прийняти рішення про зняття того чи іншого спортсмена зі змагань. У кіокушинкай карате розроблена учнівська система поясів, які називаються к'ю - від десяти до одного, також система звань. Хто проходить учнівську ступінь, готується до іспиту на заповітний "чорний" пояс. Загалом той, хто хоче присвятити себе бойовому мистецтву, мусить тренуватись упродовж усього життя. Ще великий Конфуцій казав, що шлях долає той, хто іде. Над фізичною підготовкою, гнучкістю тіла, диханням, умінням завдавати точні, сильні удари у тіло свого суперника треба постійно працювати. Дуже прикро, коли карате розглядають як вид мистецтва, що пропагує жорстокість, насильство. Необхідно мати гнучкий розум, щоби миттю оцінити ситуацію й прийняти єдине правильне рішення: або уникнути поєдинку, або перевести його на свою користь".

Дівчатка, за словами Віталія Миколайовича, наполегливіші у тренуваннях. Зате жорсткіша конкуренція у поєдинках спостерігається у хлопчиків. Попри навчальну роботу, на тренуваннях кіокушинкай карате тренер-інструктор ще займається виховним процесом. "Постійно веду з дітьми бесіди про те, яке місце вони повинні зайняти у цьому суспільстві, про згубну дію алкоголю, куріння, - каже Віталій Крюков. На початках учні хочуть звернути на себе увагу, сказати: "Я займаюся карате". У цьому плані також проводиться роз'яснювальна робота, щоби не було зайвої агресії".

Перемоги каратистів - перемоги семпая

Дев'ять років роботи у Буському осередку Львівської обласної федерації кіокушинкай карате не минули даремно. Діти привезли з обласних та всеукраїнських змагань чимало перемог. Син Віталія Крюкова Юрій - один із перших молодших учнів, котрий посів перше місце на чемпіонаті Львівської області серед дітей віком від шести до семи років. Після цього у нього була низка поразок, у певний момент він навіть хотів усе покинути. Однак допомогло те, що його батько - тренер. Потрохи у процесі тренувань хлопець загартувався морально і фізично - і посипалися перемоги. На відкритому Кубку України у Донецьку 2007 року Юра тільки у фіналі поступився ще одному вихованцеві буського осередку Ігореві Гелі. Неодноразовим переможцем обласних змагань є Олег Диба.

Серед дівчаток про наміри займатися бойовим мистецтвом серйозно заявили Божена Паляниця (чемпіонка України у віковій категорії 1994-1995 років народження) та Анастасія Керкало (переможниця чемпіонату України 2006 року в Донецьку).

Надія ШПАК