Кризова іпотека

Що приховано за резонансною постановою Нацбанку № 458?

Купити квартиру, будинок чи автомобіль у кредит після затяжних весняних свят стане значно складніше. Принаймні, цим ще наприкінці квітня лякали пересічних клієнтів банків численні засоби масової інформації. Причина - Національний банк України в рамках антиінфляційних заходів спонукає комерційні банки згортати "велике" кредитування.

Регулятор НБУ "затискає" гривню

Те, що Нацбанк відіграє не останню роль в управлінні фінансовою системою України - факт безперечний. Ось і постанова правління НБУ № 458, яка набрала чинності цієї весни, змінює розрахунок показника адекватності платоспроможності банків. Він є своєрідною заставою, яка забезпечує активні операції, у тому числі й кредитну діяльність. Для банківських установ видані ними кредити є активами, а прийняті депозити - пасивами. Показник адекватності регулятивного капіталу, у свою чергу, визначає співвідношення між активами та пасивами. Чим нижчий цей показник, тим більше кредитів може видавати банк.

Якщо довгострокові активи (понад рік) перевищують довгострокові пасиви, то таке перевищення враховується при розрахунку адекватності капіталу. При цьому регулятор в особі НБУ використовує додатковий коефіцієнт 50%, що, відповідно, підвищує обсяг необхідного забезпечення. Іншими словами, банк, що кредитує, у випадку неповернення позичальником кредиту повинен мати достатній запас грошей, щоби не опинитися на межі банкрутства. Така вимога Нацбанку.

Одним із перших на постанову НБУ відреагував "Укрсиббанк". Уже наприкінці квітня, з огляду на нестабільність і дорожнечу гривневих ресурсів на міжбанківському ринку, тут обмежили кредитування населення та корпоративних клієнтів у національній валюті. Цей факт, мабуть, і став приводом для поширення чуток про обмеження довгострокового кредитування. Натомість жодних застережень щодо видачі позик в іноземній валюті у банку немає. На практиці кредитування в гривні замінилося кредитуванням у доларах.

Кредити у валюті зараз набагато цікавіші - і з огляду номінальної ставки, і з огляду зміни вартості валюти. Якщо говорити про іпотечні кредити, то більша їхня частка, як і раніше, номінується в доларах. Що стосується автомобільного кредитування, то воно також переорієнтовується на валюту. При цьому загалом на початку травня зниження обсягів кредитування не спостерігається, стверджують аналітики. І наголошують: відбувається це лише за рахунок ресурсів банків з іноземними інвестиціями.

Цей дестабілізуючий євро

Внаслідок тривалих вихідних звіт Нацбанку України про діяльність вітчизняних фінансових установ на кредитному і депозитному ринках у першому кварталі цього року аналітики розпочали вивчати лише минулого тижня. Підсумки засвідчили: апетити клієнтів комерційних банків із початку року зростали щомісяця. Якщо у лютому загальні обсяги позик збільшилися на 4,5%, то в березні - уже на 5,6%. Загалом за квартал вони піднялися на 12,7%, що на 1,3% більше, ніж за аналогічний період 2007 року. При цьому експерти відзначають сплеск попиту на кредити підприємницьких структур, що працюють в агропромисловому секторі. Основний фактор - збільшення рентабельності сільського господарства через підвищення цін на агропродукцію, що, власне, і вплинуло на зростання їхньої кредитоспроможності. Свою роль відіграла й активізація підготовки до "ЄВРО-2012" - корпоративним позичальникам стали потрібні серйозні кошти для фінансування проектів із розвитку інфраструктури.

Однак попит на кредитні ресурси залучені ресурси не покривали, тому й виник дефіцит грошей. Упродовж січня-лютого підприємства активно знімали кошти зі своїх рахунків (3,9 млрд грн), і лише в березні через збільшення виручки виробників товарного ринку кошти знову стали повертатися на депозити (9,5 млрд гривень). Фактором заохочення стало підвищення банками ставок на 0,5-1,5% річних після груднево-січневого святкового відтоку коштів із рахунків юридичних осіб. Своєю чергою, через дефіцит грошей на міжбанківському ринку ставка за кредитами overnight підскочила аж до 25%, проте паритету між попитом і пропозицією так і не було досягнуто.

Експерти також відзначають певний спад інтересу населення до банківських заощаджень у гривнях. Незважаючи на підвищення депозитних ставок загалом на 0,5-1%, за березень вони зросли на мінімальну величину - 3,1%. Однією з причин цього стало стрімке подорожчання євро. Спокусившись стрибком із 7,72-7,75 грн/євро до 8,00-8,05 грн/євро в обмінних пунктах, власники валютних рахунків почали масово конвертувати долар у євровалюту, але не в гривню.

Отже, готуємося до ревальвації гривні?

Менеджери кількох комерційних банків та їхніх філій у Львові, яких опитав кореспондент "УіЧ" на умовах анонімності, називають політику НБУ незграбною та обурюються вчиненим на них тиском.

- "Дорегулювалися" до того, що великі банки піднімають депозитні ставки до 17-18%. Бачачи це, люди у банки гроші на довгі терміни не кладуть. У результаті ні ми, ні корпоративні позичальники не можемо нормально спланувати свою ліквідність, - обурюється член правління одного з середніх вітчизняних банків.

- Ситуація дуже складна, - стверджують у місцевій філії одного з київських банків, - адже залишки на коррахунках банків досить малі. Коли бракує грошей, то видача кредитів лише додає нам проблем. А для банку головне - виконувати поточні платежі й не вийти в технічний дефолт. Тому багато хто працює на рівні касового обслуговування. При цьому Нацбанк, як і раніше, не викуповує надлишкову пропозицію доларів. Можливо, він готується до ревальвації гривні. Якби НБУ зараз викупив валюту на міжбанківському ринку і влив у систему гривню, то це трохи поліпшило б ситуацію. Але якщо сьогодні економіка бере гроші під 35-40%, то така "боротьба з інфляцією" виливається в те, що вони цю вартість перекладають на свої товари, що провокує новий виток інфляції.

- Взяти кредит хочуть десять осіб, а принести кошти готові тільки троє, - бідкається ще один львівський банкір. -- Цього не достатньо для підтримки тих темпів кредитування, до яких банки звикли за останні три роки. Незважаючи на підвищення депозитних ставок, залучених грошей у будь-якому разі не вистачить, щоби підтримувати звичні обсяги кредитування банків. Внутрішніх ресурсів недостатньо, аби забезпечити потреби населення в кредитах.

- Ситуація має прояснитися вже до кінця цього місяця, але за умови, що ціна гривні на міжбанківському ринку стабілізується. Хоча, як мені видається, ставки на "міжбанку" вже не повернуться на попередній рівень. Така ситуація триватиме, можливо, квартал. А можливо, і півроку. Звісно, це не буде 40% річних, але 10-15% - найімовірніше. Тоді повністю й відновиться кредитування в національній валюті, - резюмує директор Центру управління фінансами та бізнесом (м. Львів) Олександр Дзюбенко.

Хто не продався, той пропав?

Загалом аналітики по-різному оцінюють можливий вплив постанови НБУ на інфляцію. Одні стверджують, що внаслідок зменшення строковості кредитування та зростання ставок за кредитами інфляція прискориться. Інші вбачають у цьому певний сенс, хоча й вважають, що для застосування нової методики оцінки платоспроможності банків потрібен час. Адже зміни в розрахунках показника адекватності капіталу означатимуть його підвищення для більшості кредитних установ, звідси й обмеження можливості надавати позики. А за умов уже виданих українськими банками величезних кредитів далі позичати банкам із вітчизняним капіталом справді стане набагато важче.

Довгострокові кредити потрібно забезпечувати довгостроковими ресурсами. Проте терміни залучення депозитів не йдуть у жодне порівняння з термінами більшості кредитів. За кордоном ресурси стали дорожчими і надають їх тепер із меншою охотою. Знайти дешеві гроші стало практично неможливо. Великі банки, особливо якщо вони мають частку іноземного капіталу, ще зможуть відшукати потрібні ресурси -- за необхідності іноземні власники нададуть кошти, але, найімовірніше, вже не такі дешеві та значні, як раніше. У кого спонсора немає, той скоріш за все, кусатиме лікті.

КОМЕНТАР

Іван КУЗОВКІН, начальник управління роздрібного бізнесу ВАТ "Електрон Банк":

- Нині на вітчизняному кредитному ринку розпочалося певне структурне переформатування. Проте говорити про якусь кризу підстав немає. Впродовж останнього часу завдяки збільшенню доходів громадян у них залишається все більше грошей на придбання речей так званої "не першої необхідності". Але їх ще недостатньо, щоби відразу купити, скажімо, автомобіль чи нерухомість. Логічно, що вигідніше взяти кредит, ніж класти гроші на депозит, доходи від якого тут же з'їдає інфляція.

У нинішній ситуації справді у кращому становищі перебувають банки з іноземними інвестиціями. Скажімо, "Електрон Банк" уже рік, як входить до групи VOLKSBANK INTERNATIONAL AG (Австрія). Понад 99% його капіталу -- іноземний. Банк уже нині має змогу без особливих обмежень видавати українцям найдорожчі іпотечні кредити на 25 років під 12% річних у доларах США. У потрібний момент необхідний ресурс нам надає Відень. Відтак із перейменуванням цього літа назви банку на Volksbank ми запровадимо європейський стандарт фінансової політики. Пропозиції будуть цікавими для вітчизняного позичальника. Зокрема, депозитні ставки стануть чи не вдвічі нижчими від кредитних - 6-7%, як це нині є у Західній Європі. Дана обставина стимулюватиме ринок банківських позик. Якщо взяти до уваги, що більша частина сукупного банківського капіталу в Україні має іноземне походження, відповідно й засади кредитування набудуть формату, прийнятого в Євросоюзі.

Роман ДИГАС