Збірні України перетворюються на команди других таймів?

Дивлячись минулотижневі матчі молодіжної і національної збірних України з футболу, спіймав себе на думці, що переживаю щось схоже на дежа-вю. І довго мізкувати, що ж нагадують ігри підопічних Михайличенка та Блохіна, не довелося. Адже добре запам'яталися перші поєдинки "Динамо" та "Шахтаря" проти "Сараєва" та "Зальцбурга" відповідно.

Збірні рівняються на клуби?

Перебіг матчу "молодіжки" і, врешті, результат відтворив у пам'яті "муки" "гірників" в Австрії. А те, як грала команда Блохіна проти, м'яко кажучи, не найгрізніших узбеків, що не кажіть, дуже вже нагадувало "динамівців" у грі з не менш посередніми, ніж узбеки, боснійцями. До того ж можна сказати, що результат гри "Шахтаря" у Зальцбургу "оформив" "гірник" Чигринський, зігравши ще на початку матчу рукою у власному штрафному майданчику. А пригадуєте, як і коли ізраїльтяни забили гол у ворота української "молодіжки" на турнірі пам'яті Валерія Лобановського? Отож бо й воно: відзначився ще один "гірник". Цього разу кіпер Богдан Шуст, який вже у дебюті поєдинку вибивав м'яч від своїх воріт так, що той потрапив просто на ногу суперника.

Утім, паралелі паралелями, а гра збірних і клубів на міжнародній арені - це зовсім різні речі. Хоча б тому, що матчі "синьо-жовтих" були товариськими. Тож їх результат особливо ні на що не впливав (така річ, як реноме, в українському футболі, схоже, відійшла вже мало не на останній план), у той час, як ігри "Динамо" і "Шахтаря" у Лізі чемпіонів мали значення саме з огляду на те, якого результату досягнуть українські клуби у них.

Різні експерименти

Побачили ми суцільні експерименти. І якщо від Михайличенка цього слід було очікувати (бо така вже доля тренера "молодіжки" - постійно залучати нових гравців, оскільки старші колеги рано чи пізно не підходять за віком), то Олег Блохін справді здивував. Адже попри те, що це був товариський матч, який, за великим рахунком, не мав жодного значення для збірної, завжди виважений та акуратний Блохін проявив себе реформатором, давши шанс новачкам. Як засвідчив підсумковий результат, експеримент Блохіна виявився вдалішим.

Хоча і Михайличенко посипати голову попелом через поразку своїх підопічних не став (про реноме, точніше, його відсутність, ми вже згадували), однак сказав: "Результат розчарував, але змістом гри - особливо у другому таймі - я залишився задоволеним. Дуже сподобався настрій, з яким хлопці вийшли на поле. У другому таймі команда грала за схемою з трьох захисників: ми давно хотіли перевірити її у дії. До того ж прагнули випустити на поле усіх наявних футболістів, незважаючи на їхні амплуа. Загалом експеримент вдався - після перерви ми суперників цілком переграли". А опісля тренер натякнув, що експерименти ще не завершилися: "Цілком ймовірно, що у наступному матчі кваліфікації Євро-2009 проти збірної Вірменії в нашій команді з'явиться ще кілька новачків".

Що ж, оптимізм Михайличенка не може не тішити. Однак інколи, коли слухаєш тренерів після матчів, складається враження, що ти і вони дивилися різні ігри. Те саме стосується і цього "спічу". Адже не знаю, чим Михайличенкові так сподобалася команда у другому таймі, яка рідко коли знаходила можливість увійти у штрафний майданчик гостей. Не кажучи вже про останній пас, якого взагалі не було. Втім, тренерові видніше. Щоправда, збірна Ізраїлю - це зовсім не той суперник, від якого начебто амбітна команда України має право "безболісно" (тобто без критики на адресу гравців і тренерів) програвати - нехай і у серії пенальті, нехай і в товариській грі.

Отож перед офіційними матчами запитання, які стосувалися готовності "молодіжки", залишилися. До них додалося ще декілька. Хочеться сподіватися, що Михайличенко і компанія дадуть на них відповіді уже у грі з вірменами.

П'ятов - не Шуст

Щодо команди Блохіна, то тут претензій значно менше. Адже ніхто з новачків каші явно не зіпсував, а Гладкий взагалі відзначився голом у своєму дебютному матчі за збірну. Врешті, команда виграла, а не програла. А ось партнер Шуста по амплуа і клубу П'ятов у грі з узбеками наочно продемонстрував, чому саме йому тепер віддає перевагу Мірча Луческу перед Богданом. Окрім цього, своєю грою засвідчив, що і Шовковському у збірній розслаблятися не варто.

Щодо непереконливого результату, то з огляду на те, як відбувався поєдинок, голів у воротах узбецької збірної могло бути значно більше. Якби футбольний бог мав такий же настрій, як під час матчу "Динамо" з "Карпатами", то дуже ймовірно, що підсумок поєдинку українців з узбеками був би аналогічний (7:3), чого так не хотів Блохін.

Ще на користь "синьо-жовтих" свідчить той факт, що гравці не викладалися на всі 100 і в разі крайньої необхідності, мабуть, змогли б додали і дотиснути суперника. Втім, це не стосується Андрія Шевченка, який продемонстрував у цьому матчі свою стабільну останнім часом гру за збірну, тобто ніяку. Не приховує розчарування нею і сам форвард: "Після двотижневої перерви у грі мені десь чогось не вистачає, але незабаром, думаю, набуду оптимальних кондицій", - сказав Шева. Блохін же після матчу багато не говорив, хоча й зазначив, що йому, як і Михайличенкові, більше сподобався другий тайм у виконанні своїх підопічних. Таким чином, українські збірні, схоже, потроху перетворюються на команди других таймів.

Андрій БОЙКО



А тим часом

Італійці "ламаються"

Уже 8 вересня команда Блохіна на виїзді гратиме з грузинами. Але значно важливішим і, мабуть, складнішим матчем буде гра у Києві вже 12-го проти італійців. Тим більше, що репетиція "скуадрі адзурі" не вдалася. У товариській грі проти угорців на їхньому полі італійці несподівано поступилися 1:3. Головний тренер італійської команди Роберто Донадоні зазначив: "Нас суперник покарав за низку безглуздих помилок". Та і це ще не всі проблеми італійців перед іграми з французами (8 вересня), а потім і з українцями. Так, у матчі з угорцями травми зазнав горезвісний Марко Матерацці, який, ймовірно, пропустить наступні матчі своєї команди.