Йожеф Сабо вп'яте очолив київське "Динамо" - чи надовго?

Уже перший тур групового турніру Ліги чемпіонів приніс кілька несподіванок. Спершу здивував потужною грою "Шахтар" у матчі із "Селтіком", а наступного дня українські вболівальники отримали "сатисфакцію" - просто нікчемну гру "Динамо" проти "Роми". Втім, увагу європейської футбольної громадськості привернули зовсім не виступи українських клубів, а кадрові рішення після матчів першого туру. Зі старту відбулося відразу три тренерські відставки. Такого Ліга чемпіонів не пам'ятає давно.

"Чудова трійця"

Найгучнішою стала відставка Жозе Моуріньйо з посади головного тренера "Челсі" після того, як лондонці досягли лише нічиєї у грі з норвезьким "Русенборгом". Тепер на посаді наставника "Челсі" працює друг Романа Абрамовича - ізраїльський спеціаліст Авраам Ґрант. Та прогнозують, що надовго на цій посаді він не затримається. Мовляв, невдовзі його замінить або ж нинішній наставник збірної Росії голландець Ґус Хідінг, або поки що безробітний француз Дідьє Дешам.

Іншим демаршем стала відставка з посади наставника румунської "Стяуа" Ґеорґі Хаджі після того, як його команда поступилася чеській "Славії" 1:2. Хаджі заявив, що не може працювати у клубі, де президент вказує йому, кого з гравців треба виставляти на матч. Очікують, що наступником Хаджі стане колишній наставник "Стяуа" Космін Олароя, який сьогодні тренує клуб "Аль Хіляль" із Саудівської Аравії.

А от українських уболівальників насамперед зацікавила відставка головного тренера "Динамо" Анатолія Дем'яненка, яка, будьмо відверті, назрівала.

"Дякую і до побачення"

Провальний матч проти італійської "Роми" змусив головного тренера динамівців Анатолія Дем'яненка подати у відставку. Про причини, мабуть, зайве говорити. Гра киян з "Ромою" вирішила сама за себе. Та було б неправильно думати, що лише внаслідок нехай і вкрай невдалої, але лише однієї гри Дем'яненко ухвалив таке рішення, а президент клубу Ігор Суркіс без вагань задовольнив прохання про відставку. Адже добре пам'ятаємо, як "Динамо" розпочало чемпіонат України і як, врешті, "влилося" у Лігу чемпіонів. Відтак і не дивно, що Суркіс тепер не боїться говорити: "Якби Дем'яненко не написав заяву про відставку сам, це рішення за нього прийняв би я. Адже у нас з Анатолієм Васильовичем була чітка домовленість, яка полягала у тому, що в цьому сезоні "Динамо" має успішно виступити у Лізі чемпіонів".

Та разом з тим президент "Динамо", як завжди він це робить у таких випадках, подякував екс-наставникові за роботу й пообіцяв йому тепленьке місце у лоні рідного клубу. "Дем'яненко залишається динамівцем, і його досвід нам ще знадобиться", - сказав Ігор Суркіс та одразу ж назвав ім'я наступника Дем'яненка: - Головним тренером я призначив Йожефа Сабо. Представляти його - професіонала найвищої проби - немає жодної необхідності. Його вміння знайти правильний вихід із кризової ситуації ми всі добре знаємо і пам'ятаємо".

Згадати все

Мабуть, кажучи про вміння Сабо виходити з кризових ситуацій, Ігор Суркіс мав на увазі той епізод, коли Йожеф Йожефович, прийшовши в "Динамо" у 2004 році замість Олексія Михайличенка, таки зумів вивести команду до групового етапу Ліги чемпіонів, попри поразку у першому матчі кваліфікації від "Трабзонспора". З іншого боку, це вже п'яте пришестя Сабо на пост головного тренера "Динамо". Причому жодне з них тривалим не було. Так, у 1992 році Йожеф Сабо замінив Анатолія Пузача, у 1994-му - Михайла Фоменка, у 1995-му - Миколу Павлова, а у 2004-му, як уже мовилося, - Олексія Михайличенка. Також пам'ятаємо і про те, що найвищими досягненнями Сабо були кілька чемпіонських титулів з "Динамо", коли кияни ще не відчували жодної конкуренції у чемпіонаті з боку "Шахтаря". І ще згадуємо два провальні плей-офи до чемпіонату світу та чемпіонату Європи з футболу, коли Сабо очолював збірну України. Тоді "синьо-жовті" спершу не змогли взяти хорватського бар'єра, а потім і взагалі поступилися збірній Словенії.

Крім того, кажуть, що Сабо не є тією людиною, яка здатна об'єднати колектив. Зрештою, лише два роки тому про це говорив сам Ігор Михайлович. "Йожеф Йожефович не шукав причини в собі. Завжди в нього винен хтось, але не він: президент, гравці і т.д. Він постійно хоче бути на білому коні. І це найбільша його проблема. І от за місяць до закінчення чемпіонату він різко поставив мене перед фактом, що в будь-якому випадку після закінчення сезону піде у відставку. Для мене це стало несподіванкою. Але ситуація усередині команди була така, що відчувалося: назрівав конфлікт. Думаю, саме тому Йожеф Сабо вирішив піти на свою колишню посаду у клубі. І якби я не ставився з повагою до усіх ветеранів клуба, то нізащо не прийняв би його назад на роботу, оскільки він мене поставив у найскладнішу ситуацію за той час, коли я був президентом клубу".

Не найкращої думки про кризового менеджера "Динамо" і відомий футболіст Андрій Гусін. В одному зі своїх інтерв'ю він заявив, що під час зустрічі із Сабо навіть не вітається, і розповів про деякі цікаві моменти роботи цього фахівця. "Сабо програв усе, що міг. Програвав Кубки й чемпіонати. Фактично розвалив київське "Динамо". Запросив купу дивних футболістів, яких за вуха тягнув до складу. Вони відплатили - відправили його ж у відставку. Сабо не міг з ними працювати, вони сіли на голову. Після Сабо залишається випалена земля".

В очікуванні справжнього тренера

Зрозуміло, що з такими характеристиками не можна сподіватися на те, що Йожеф Сабо і цього разу прийшов на посаду головного тренера "Динамо" надовго. Дуже ймовірно, що вже взимку ми дізнаємося про іншого наставника у киян. Найсерйознішими варіантами, які обговорюють фахівці, є два. Перший -- це Олег Блохін, який, кажуть, після чемпіонату світу у Німеччині дуже вже прагнув очолити саме "Динамо", однак шанси збірної потрапити і на чемпіонат Європи 2008 року не давали змоги йому покинути національну команду. Тепер, коли таких шансів уже практично не залишилося, дорога у "Динамо" начебто відкрита. Можливо, брати Суркіси - президент Федерації футболу України Григорій і президент "Динамо" Ігор - якось уже поділять "між собою" Блохіна, так щоб його перехід зі збірної у "Динамо" відбувся спокійно й безконфліктно.

Другим варіантом є запрошення іноземного фахівця, про що Ігор Суркіс говорив дуже багато. Але попри всі намагання затягнути когось із тренерських зірок до Києва, зробити це так і не зумів. Вочевидь, для цього в Ігоря Михайловича ще недостатньо авторитету. Нещодавно він його суттєво підвищив, запросивши у "Динамо" на посаду генерального директора клубу такого собі Реваза Чохонелідзе. До приходу у "Динамо" Чохонелідзе працював в італійському "Мілані", де займався селекцію клубу, і був, за великим рахунком, правою рукою віце-президента клубу Адріано Ґалліані. Фахівці схильні вважати, що на пропозиції Чохонелідзе авторитетні тренери "клюнуть" швидше, ніж на запросини Суркіса. Зрештою, сам Ігор Суркіс зізнався, що перехід Реваза - це найважчий "трансфер" за всю історію "Динамо".

Тож усе вказує на те, що у ситуації з Йожефом Сабо доречною до нинішньої його посади була б приставка в. о., оскільки вже й діти говорять, що "Динамо" потрібен зовсім інший підхід до справи. А його людина з динамівського середовища, яка пропрацювала у клубі на будь-якій посаді навіть нетривалий час, продемонструвати не може...

Андрій БОЙКО