Один пишемо, два на думці?

Навесні минулого року мені довелося суміщати свою відпустку з лікуванням у Трускавці. У день парламентських виборів-2006 відпочинок був ненадовго перерваний -для підготовки репортажу довелося завітати до місцевої виборчої дільниці, щоби написати кілька рядків про те, як голосують в інших регіонах. Завдання нескладне, і я вже закривала свій блокнот, збираючись залишити "місце народного волевиявлення", аж тут увагу присутніх привернула дискусія членів комісії з пані літнього віку. Рукою вона вказувала на список, називаючи при цьому якісь чоловічі імена.

- Будь ласка, назвіть своє прізвище та адресу.

- ...

- Так, у списках є. Прошу подати паспорт.

- Ось, - пані витягнула другу руку із сумки і подала членові комісії... три сині книжечки.

- Ні, тільки ваш документ, будь ласка.

- Та то ж паспорти моїх синів! Ось їхні прізвища, поруч з моїм у списку.

- Нехай приходять самі. Бюлетень отримаєте тільки на одну особу.

- Та нема їх, не встигли приїхати на ці вибори, робота ж... Але мені сказали, щоб я за них проголосувала за... (називає партію).

- Не можу, не маю права, - член комісії тримався стійко.

Тим часом новоприбулі громадяни проявляли неабиякий інтерес до дискусії.

- То що ж тепер, моїй жінці аж з Італії їхати, щоб галочку поставити? Ми ж за своїх голосуємо, не за чужих, - не стримався чоловік середніх років, який стояв далі у черзі.

- На інших дільницях з розумінням до цього ставляться, - дорікнула молода жінка з утомленим поглядом.

- Та із паспортами родичів приходить кожен третій, - відбивався від них член комісії. -- А що я можу зробити, якщо закон не дозволяє голосування за інших осіб?

- ...і ніколи такого закон не дозволить, - вступив у дискусію чоловік з портфелем. - Проголосувати за іншого - це все одно, що вкрасти його голос. А ви в церкві щонеділі стоїте. Знаєте, що красти - то гріх!

Його слова потонули у загальному галасі обурених громадян з кількома паспортами.

До цього дня якось не довелося замислюватися над тим, наскільки поширене таке явище, як видавання чужих бюлетенів членам родини. Маленький сімейний злочин у містах і селах компактного проживання прихильників однієї політичної сили. Напевно, у більших містах (на кшталт Трускавця) таким "сімейним голосувальникам" частіше відмовляють, але в селі, де чимало людей виїхало на заробітки, а вибори провести треба, ставлення до цього явища значно лояльніше.

Такі фальсифікації здаються невинними: ну, проголосували за Петра, який подався на заробітки до Німеччини, і що з того? Хіба ми не знаємо, за кого наш Петро? А Петро тим часом голосує в українському консульстві... і улюблена партія отримує удвічі більше голосів, ніж насправді має прихильників. І партіям це подобається.

У спорті така поведінка призводить до дискваліфікації команди або судді. Якщо хочеш покращити результат, то показуй вищий професіоналізм, а не використовуй нечесні методи. "Підігрувати" своїм не варто -- адже як слабких гравців не підштовхуй, вони все одно не переможуть сильніших на більшій дистанції. Те саме стосується і політиків.

Голосувати за "заробітчан" та інших відсутніх не варто ще й тому, що не можуть люди, які по кілька років не живуть у нашій країні, краще знати, що потрібно всім нам. До речі, більшість українців за кордоном взагалі "прохолодно" ставиться до виборів - голосувати ходять одиниці, а основна маса заробітчан задовольняється тим, що обговорює політичні події за пивом з колегами або телефоном зі сім'єю.

Цього року державні органи готові протистояти порушенням під час волевиявлення та підрахунку голосів. У розпорядженні Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ та Центральної виборчої комісії є списки усіх осіб, які виїхали з України упродовж 2003-2007 років і не повернулися за три дні до виборів. Більше того, міліція перевірила 890 тисяч квартир і будинків в усіх областях країни для того, щоби з'ясувати, чи мешкають у них зареєстровані за цими адресами особи. Результати засвідчили: 95 тисяч громадян не живуть там, де прописані, з них 69 тисяч перебувають за кордоном. У разі виявлення таких осіб складали рапорти, які узагальнювала служба громадянства, імміграції та реєстрації громадян.

За порушення законодавства з питань реєстрації притягнуто до адміністративної відповідальності 25,8 тисячі осіб.

Зареєстровано та знято з реєстрації місця проживання 402 тисячі громадян.

Загалом, як повідомляє МВС, за останні чотири роки понад 3,3 мільйона осіб, які виїхали за кордон, не повернулися в Україну. Використати їхні бюлетені цього року не вдасться, а за спроби вчинити такий злочин передбачена кримінальна відповідальність.

В областях, де проводили перевірки, значна кількість населення виїхала на заробітки в інші країни на тривалий час. У Донецькій області не повернулася 181 тисяча громадян (інформація опрацьована щодо 191 тисячі осіб), у Закарпатській - 255 тисяч (перевірено 325 тисяч), у місті Києві - 375 тисяч (перевірено 395 тисяч), у Луганській - 82 тисячі (перевірено 92 тисячі), у Львівській - 524 тисячі (перевірено 659 тисяч).

Спроби навести лад зі списками виборців та запобігти таким порушенням, як голосування по кілька разів за одним паспортом або голосування за відсутніх громадян, викликають хвилю невдоволення з боку тих політичних сил, які саме і розраховують на ці міфічні голоси. Виходить, що на словах ми закликаємо до чесних та прозорих виборів, а на практиці згодні продати душу дияволу, аби "намалювати" високий результат.

Може, для того, щоб почати хороше життя, нам потрібно одне - припинити обманювати самих себе?

Мирослава САВЧЕНКО