Нинішній баскетбольний сезон в Україні для Олександра Волкова особливий, адже він вперше провів його як президент федерації баскетболу. Найвідоміший український баскетболіст довго вагався, чи йти на вибори керівника федерації, але врешті зважився - і здобув упевнену перемогу. "УіЧ" вирішила дізнатися у самого Олександра Анатолійовича, як йому працюється на новій посаді та що чекає наш баскетбол у найближчому майбутньому.

У БК "Київ" без братів і кумів

- Не думаю, що в українському баскетболі є щось таке, що може бути для мене новим, - розпочав розмову пан Олександр. - Я виріс у ньому, повернувся до нього, працював на посадах і в федерації, і в клубі. Тож сумніваюся, що будуть якісь особливі сюрпризи чи непередбачувані ситуації на новому місці.

- Чим відрізняється робота президента федерації від роботи президента клубу?

- Є велика різниця. Федерація - це неприбуткова організація, яка має дбати про весь баскетбол України, знайти нестандартний підхід до його розвитку. І це при тому, що держава не виділяє жодної копійки. Гроші треба десь шукати. А клуб - це приватна власність певних людей (одного чи кількох), там є бюджет, певні завдання. У федерації ж - просто величезна відповідальність, але при цьому жодної державної підтримки. Ті кошти, які зараз є, це внески клубів і гроші, які (не буду надто скромним) приношу у федерацію я, вишукуючи їх у спонсорів, своїх друзів, небайдужих до баскетболу.

- Ви вже адаптувалися до нової посади?

- Ще ні. Період такого собі переходу від президента клубу до президента федерації ще триває. Адже це неможливо зробити за день, тиждень чи навіть місяць. Але ментально з кожним днем я стаю все більше президентом федерації і все менше президентом клубу.

- Чи не боїтеся, що до вас та до БК "Київ" у баскетболі ставитимуться так, як в українському футболі - до братів Суркісів та київського "Динамо"? Мовляв, є певні преференції через те, що нинішній президент федерації колись був президентом клубу?

- Я в БК "Київ" не залишив ні братів, ні кумів. З клубом у мене сьогодні спільне тільки те, що я його заснував. Але у нашому баскетбольному господарстві немає людей, які б прийшли зовсім зі сторони і ніколи не працювали з тим чи іншим клубом. Сподіваюся своїми діями переконати людей, які у це ще не вірять, що моєю мотивацією є зовсім не збереження за БК "Київ" "пожиттєвого" чемпіонства України та якихось преференції. Моя мета - щоб інші клуби, які сьогодні не належать до грандів (наприклад, "Львівська політехніка" або той же "Пульсар") у майбутньому могли на рівних боротися з лідерами. Адже це сприяє розвитку баскетболу, привносить інтригу в чемпіонат, а також заохочує глядачів та приваблює спонсорів. Невже ви думаєте, що я, пройшовши такий шлях у баскетболі, буду тільки лобіювати інтереси БК "Київ"? Для мене незрозуміло, чому деякі люди так ставляться.

- Можливо, тому, що в українському спорті вже були такі випадки?

- Приклади є, але я б не хотів, щоб мене пов'язували з ними.

У "мавп" і "хіміків" шансів більше

- У цьогорічному чемпіонаті України в Суперлізі вболівальники побачили чимало нововведень, зокрема турнір дублерів і поява ліміту на легіонерів. Вони з'явилися з вашої ініціативи?

- Нового справді багато. Це ідеї мої та моїх колег, які вже багато років працюють в українському баскетболі, переважно в клубах, і вже довший час невдоволені станом справ і висловлюють пропозиції щодо покращення чемпіонату. Ми нарешті врахували ці побажання і, оскільки я маю чималий досвід (грав за радянських часів, виступав у США та Європі - там збереглися контакти, організовував Північноєвропейську баскетбольну лігу, є друзі у ФІБА), ми наважилися на такий значний ривок. Зараз аналізуємо, чи у правильному напрямку рухаємося. Адже баскетбол у своєму розвитку пішов уперед, а наш чемпіонат топтався на місці. Тому потрібно було зробити певні кроки, щоби спробувати надолужити згаяне. Тим більше, що є бачення того, як це повинно відбуватися. Я, звісно, розумію, що будуть і помилки, бо ми багато взяли на свої плечі, але я цього не боюся, адже це потрібно робити.

- Ваш прогноз на цьогорічний чемпіонат?

- Чемпіонат буде дуже цікавий. Але ще рано робити точні прогнози й називати фаворитів або розподіляти на словах місця. Треба почекати хоча б місяць-два - тоді все стане зрозуміліше. Знаю, що багато клубів Суперліги мають стабільних спонсорів. А їхній менталітет такий, що коли команда починає чемпіонат, перед нею ставлять одні завдання, але після Нового року планку, як правило, піднімають. Відтак буде додаткова активність на трансферному ринку, взимку в команди прийде багато нових гравців. Прогнозую, що друга половина чемпіонату буде трохи іншою, адже багато клубів - вже більше восьми - претендують на участь у плей-оф. До того ж, більше трьох команд боротимуться за медалі.

- Оцініть потенціал українських клубів у цьогорічному єврокубковому сезоні.

- Важко сказати, як виглядатимуть "Азовмаш" та БК "Київ" в УЛЄБ, бо вони ще не брали участі у цьому турнірі, де рівень доволі високий. Тому не буду прогнозувати. А в Кубку Європи ФІБА, думаю, "Хімік" і "Черкаські мавпи" мають більші шанси, ніж "Дніпро" та "Одеса". Сподіваюся, що перший етап турніру подолають усі клуби, але втрати, звісно, будуть.

Андрій БОЙКО