"У мене були борги за комунальні послуги, - заявив потерпілий. - Шахраї пообіцяли їх сплатити. Тепер я залишився без даху над головою"

Квартирні афери у Львові - явище поширене. Особливо часто шахраї "кидають" людей самотніх, любителів випити та юридично неграмотних. Саме на таких осіб "полювало" і львівське подружжя Маричевих разом із двома помічниками - Андріаном Федаком та Олександром Грубріним. Аферисти спочатку поїли своїх жертв горілкою, годували обідами, а потім обіцяли посприяти в пошуку "хлібної" роботи. Коли люди ловилися на цю приманку, злочинці вивозили їх в інше місто і під різними приводами змушували підписувати доручення на право розпоряджатися квартирою. Двох нещасних аферисти спровадили аж у Норильськ. І якби не тамтешній священик, про цих людей можна було б говорити у минулому часі.

Злочинна сімейка, як встановило слідство, діяла впродовж 1996-2004 років. І доволі успішно, бо за цей час шахраям удалося ошукати з десяток довірливих осіб. До рук Дмитра та Тетяни Маричевих незаконно потрапляли звичайні дво- і трикімнатні помешкання у багатоповерхівках, квартири у престижних районах Львова, навіть особняки. Житло у районних центрах "маклерів" не цікавило, злочинці діяли з розмахом. А оскільки помешкання з кожним роком дорожчали, можна сміливо припустити, що шахрайство приносило аферистам прибутки, які обчислюються у сотнях тисяч умовних одиниць.

Невідомий "благодійник"

51-річний Олександр С. з аферистами познайомився у березні 2004 року. Того дня біля його будинку на вулиці Таджицькій зупинився "Форд-сієста". З авто неквапливо вийшов низького зросту повненький чоловік років 45-ти і підійшов до Олександра. Незнайомець назвався Андрієм і запропонував випити (згодом з'ясувалося, що це був Дмитро Маричев, який разом зі своєю дружиною представлялися жертвам під вигаданими іменами). Чоловіки випили, погомоніли на різні теми й розійшлися. Через місяць Андрій знову приїхав на Таджицьку.

- Андрій знав, що я не маю роботи, - розповів слідчому Олександр С., - і запропонував якийсь час попрацювати вантажником-експедитором в Одесі. Обіцяв непогану зарплату. Оскільки я довго ніде не працював, пропозиція мене зацікавила. Він навіть допоміг виробити паспорт, бо старий я загубив. 14 червня цей Андрій приїхав до мене разом із жінкою, яка назвалася Надією, і ми втрьох на авто вирушили в Одесу. Пригадую, його супутниця весь час цікавилася, чи не хочу я поміняти свою квартиру на меншу.

В Одесі Олександр був недовго. Аферисти поселили його у квартиру, де жило багато людей, заплатили гроші за проживання у "готелі", взяли у нього паспорт, ідентифікаційний код і пообіцяли скоро приїхати.

- Я написав заяву про прийом на роботу експедитором-вантажником з окладом 750 гривень, - пояснив Олександр. - Андрій і Надія сказали, що в Одесі я житиму довго. Тож у Львові нікому буде сплачувати комунальні послуги за мою квартиру, а у мене і так були борги. Вони казали, що ЖЕК може подати на мене до суду. Щоби цього не сталося, Андрій та Надія запропонували мені написати доручення у нотаріуса про їхнє право сплачувати комунальні послуги. Я погодився. Потім ми знову їздили до нотаріуса - наче щоби засвідчити факт мого перебування в Одесі. Що там було написано насправді, я не читав.

Чоловік в Одесі - жінка в підвалі

Підписавши всі документи, Андрій і Надія більше до Олександра С. не приїжджали. Як його жорстоко обдурили, потерпілий дізнався лише у міліції.

Схожу аферу шахраї провернули і з 59-річним Володимиром К., власником помешкання на вулиці генерала Чупринки. Йому злочинці назвалися Сергієм Івановичем та Галиною - підприємцями, які мають власний будівельний бізнес в Одесі. Цікаво, що в даному випадку аферисти змусили поставити підписи під правом розпоряджатися квартирою не тільки Володимира, а і його дружину.

Із протоколу допиту потерпілого: "До Львова з Одеси я добрався електричками. Коли прийшов додому, двері були зачинені, а наступного дня сусіди повідомили, що дружина ночує в підвалі. Вона розповіла, що за час моєї відсутності навідувався Сергій Іванович - приніс їй 200 доларів, які нібито я заробив. Сказав, щоби їх отримати, треба йти до нотаріуса. Вони поїхали у контору, де жінка підписала всі папери, які, на її думку, стосувалися отримання грошей".

На берег Чорного моря Дмитро та Тетяна Маричеві загалом відправили п'ятьох неборак. Одного клієнта, щоправда, їм не вдалося обдурити. 41-річний Олексій Ч., запідозривши лихе, навідався до свого родича, який мешкав неподалік Одеси. Він розповів про свої пригоди і звернувся із заявою у Київський райвідділ міліції м. Одеси. У Львові Олексій виробив новий паспорт і зумів анулювати одеську довіреність.

До білих ведмедів

Найбільше, напевно, не пощастило Олегові Т. та його матері Анні. Цьому чоловікові Маричеві пообіцяли пристойну роботу аж у Росії й шляхом обману отримали доручення на право розпоряджатися помешканням Т., що на вулиці Литвиненка. (Підписуючи у нотаріуса доручення, Олег гадав, що ставить підпис на трудовому договорі.) Слід зауважити, що Маричеві справді відправили родину Т. до Росії. Дмитро спочатку відвіз їх до Москви, а звідти - у Норильськ. Безпритульні львів'яни ледь не вмерли там з голоду. Врятував родину місцевий священик, який дав їм притулок і гроші.

Згідно з матеріалами кримінальної справи, за вісім років "ударної праці" на шахрайській ниві Дмитро та Тетяна Маричеві незаконно заволоділи квартирами та особняками на вулицях Гнатовича, Литвиненка, Травистій, Сихівській, Полтави, Дунайській, братів Міхновських, Сарненській, Таджицькій та Кавказькій.

У руки правоохоронців аферисти потрапили ще у 2004 році. Три роки тривали слідство. І тільки у березні 2007-го Личаківський районний суд виніс їм вирок - Дмитра Маричева засудили за шахрайство до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна, Грубріна - до п'яти років, Федака - до чотирьох. Тетяну Маричеву засудили до п'яти років ув'знення, однак звільнили від відбування покарання з іспитовим терміном у три роки. Апеляційний суд Львівської області, куди зверталися засуджені, нещодавно розглянув їхню скаргу і залишив без змін терміни ув'язнення аферистів.

Євген ЛАДИЖЕНСЬКИЙ