Бійці внутрішніх військ вигодовують дикого кабана та його потомство

У львівській частині внутрішніх військ ВЧ 3002, що у Львові, живе дикий кабан. Дік або Дик (від слова "дикий") - так тварину називають військові, потрапив сюди випадково. У жовтні минулого року його знайшли на полігоні у селі Раковець Пустомитівського району солдати. Бійці спіймали маленьке смугасте створіння, загорнули у бушлат та привезли у частину.

- Поросятко довго звикало до нових умов, - розповідає прапорщик Мирон Хомицький, начальник підсобного господарства, - проте не проявляло агресії. Спочатку не хотіло їсти, ховалося від людей, а потім адаптувалося.

Зараз Дік важить близько 90 кілограмів. У нього міцна, як панцир, чорно-руда щетина, широка грудна клітка та вузький зад. Військові тримають кабана окремо від свійських тварин. Спеціально для нього бійці спорудили невеличкий вольєр у господарській частині - ділянка чотири на чотири метри огороджена металевим парканом.

- Дік дуже любить овочі, - каже прапорщик і просовує крізь паркан морквину. - Бачите, він навіть хвостом крутить від задоволення, як собака. Не втікає і не кусається, його можна погладити. Зовсім миролюбна тварина.

На волі дикі кабани живуть десять років. Вони набагато мудріші та хитріші від домашніх свиней, мають кращий нюх і за запахом упізнають своїх годувальників. На відміну від домашніх свиней, кабанчик не може жити у закритому приміщенні. І в дощ, й у морози Дік комфортно почувається тільки під відкритим небом. Та коли його випускають з вольєра на прогулянку, неодмінно втікає у свинарник. У результаті таких "візитів" у листопаді у двох свиноматок на світ з'явилося семеро поросяток. Зовні вони дуже схожі на свого дикого "татуся" - довга щетина та темні смуги на спинках. Рядовий Микола Трубило, який доглядає приплід, каже, що апетит у них набагато кращий, ніж у свійських.

- Я до служби часто їздив до бабці, вона тримала свиней, - розповів Микола Трубило, - тому маю деякий досвід догляду за тваринами. Семеро поросят трохи крупніші від свійських. Зранку з'їдають два відра комбікорму, дуже люблять овочі, але спеціального догляду не потребують.

Майбутнє гібридних поросят передбачити не складно. А от Діка бійці не збираються пускати на шашлик - залишать для розплоду. Через два роки у нього проріжуться ікла, набере вагу, тож випускати з вольєра такого кабана буде небезпечно. Тому, щоби продовжити експерименти зі схрещенням, селекціонерам із внутрішніх військ доведеться водити самок до Діка на побачення.

Юрій ОЛЕНЕЦЬ