Українське сало годиться хіба для лиж

Щорічний саміт Всесвітнього економічного форуму, котрий нещодавно завершився на швейцарському гірськолижному курорті Давос, мабуть, уперше за свою історію змінив заздалегідь визначений порядок денний, до того ж, буквально напередодні відкриття. Адже глави багатьох країн світу, поважні бізнесмени й економісти мали дискутувати питання глобальних екологічних і енергетичних проблем. Натомість довелося зосередитися на іншому.

Причину образно сформулював присутній на форумі Нуріель Рубіні, професор економіки Нью-Йоркського університету: "У Сполучених Штатів не нежить, а пневмонія". Науковець, зрозуміло, мав на увазі загрозу початку глобальної фінансової кризи, пов'язаної з виразною тенденцією до рецесії в американській економіці.

Теза про те, що господарські системи світу не занадто взаємозалежні, тому що інший світ опирається на країни зі зростаючою економікою (зокрема Китай та Індію), таких експертів не переконує. Загальне падіння на біржових майданчиках, на їхню думку, підтверджує, що інвестори готуються до суттєвого спаду світової економіки в 2008 році.

У цьому контексті заспокійливі заяви присутньої на саміті американського держсекретаря Кондолізи Райс про те, що "економіка США стійка, а її довгострокові фундаментальні показники здорові", мало кого переконали.

На жаль, до числа небагатьох оптимістів долучився і Віктор Ющенко, на якого, напевно, позитивне враження справила особиста зустріч із темношкірою "залізною леді" США. Принаймні, не створюється враження, що головною темою їхніх перемовин було обумовлення певного страхового полісу для української економіки в разі негативного розвитку подій. Натомість головним клопотом для української сторони, видається, було "зразкове" проведення вже традиційної ланч-конференції під гаслом "Україна. Що далі?"

"Поляну", як завше, накрили коштом фонду Віктора Пінчука. Цього разу іменитих гостей і потенційних інвесторів пан Пінчук із дружиною, донькою Леніда Кучми, та подружжя Ющенків намагалися вразити насамперед... канапками із коломийським салом. Не будемо говорити про те, наскільки доречно було пропонувати саме таку закуску до української горілки, якої теж не бракувало. Адже серед запрошених були, зокрема, хоч і світські, але все ж юдеї та мусульмани. Така учта скоріше пасувала б до іншого саміту - "Ющенко-Путін", перспектива проведення якого стає все примарнішою з огляду на очікувані президентські вибори в Росії.

Але річ навіть не в тім. Питання в іншому: наскільки відповідає дійсності заява в Давосі нашого Президента, що Україна приїхала туди "не з порожнім портфелем". Серед прикладів перспективних інвестиційних проектів для іноземного бізнесу, які навів Віктор Андрійович, є проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року та все той же аверс нашої славнозвісної "труби" "Одеса-Броди". Та й по всьому. Щодо першого, то, як відомо, у діловій і футбольній Європі все більше сумніваються в здатності теперішнього Києва провести свою частину чемпіонату взагалі. А щорічні запевнення українських лідерів у тому ж Давосі, що наш іржавий нафтогін ось-ось наповниться каспійською нафтою, ще менше когось переконують.

Про істинну ж інвестиційну привабливість України "today" опосередковано свідчать щойно оприлюднені дані фонду Heritage Foundation та газети The Wall Street Journal. Згідно з ними, 2008 року Україна посіла 133-тю позицію у рейтингу економічно вільних країн. Між тим, торік ми мали 125-те місце. Нагадаємо, що у цьому рейтингу країни оцінюють за десятьма номінаціями. А ще більш ганебне, ніж минулого року, місце Україні принесла саме така номінація, як "свобода інвестицій" та графа "свобода від корупції".

Отже, найбільшу користь від перебування у Давосі української делегації матимуть, напевно, ощадливі швейцарці. Адже вітчизняного "харчу номер 1" у них, мабуть, залишилося стільки, що весь спожити не зможуть. А натуральне сало, подейкують, - це ідеальне мастило для ковзання на гірських лижах по альпійських крутосхилах.

Ігор ГАЛУЩАК