Сьогодні у Львівській опері - прем'єра вистави "Едіт Піаф"

Їй аплодував світ. Цю екстравагантну й у творчості, й у житті французьку співачку й акторку відзначали своєрідний хрипкуватий, наче від надірваного серця, тембр голосу й експресивна манера виконання пісень. Не дивує, що її знову "вивів на сцену" також екстравагантний і епатажний (а в стосунках із близькими - простий галичанин) маестро Роман Віктюк.

- Вітаємо, пане Романе, на рідній землі. І з нетерпінням чекаємо прем'єри.

- Так, вистава нова. Ми зазвичай "вивозимо" прем'єру до кількох країн - десяти-дванадцяти, буває й до тридцяти. З "Едіт Піаф" уже побували в Америці, Ізраїлі, Грузії, гастролювали по Росії. Сьогодні львів'яни о 19:00 побачать одну виставу. У подробиці вдаватися не буду - судіть самі. Взагалі ж "Едіт Піаф" розпочинає ще один наш "український тур". Театр чекають у Києві, Одесі...

- У політиці Ви "копирсатися" не любите... І все ж, як прокоментуєте "стурбованість" інформаційного департаменту МЗС Росії перекладом іноземних фільмів українською мовою?

- Я добре знаю російського міністра закордонних справ. Він - розумна людина, і такої дурниці не міг собі дозволити. А "політика" така йде від тих, хто мстить Україні за можливість бути самостійною. Ну, не бажає хтось бачити під боком рівного! Воліють мати сателіта, прислужника, але ніяк не вільну, багату людьми, землями й надрами країну. Я глибоко в цьому переконаний.

- Невже росіяни і зараз мають нас за "хохлів"?

- Повірте мені - це неправда. Майже все життя мешкаю у Москві, в колишній квартирі сина Сталіна (бандерівець - і в "білокам'яній"!). Я - головний режисер театру, маю доступ до багатьох російських телеканалів, у мене є своя програма "Поетичний театр Романа Віктюка". Ніхто навіть не сміє подумати про те, що українець не може займатися тим, чим бажає. Не знаю, чи буде щось змінюватися, але тоді я відразу втечу. Бо і Ющенко казав одразу приїжджати. Я ж ще народний артист України, і вона завжди мене чекає.

До речі, маю відношення до ідеї Путіна зібрати людей, які б сприяли зближенню двох президентів. Спочатку "когорта" збиралася, але там було так багато українців, навіть "фальшивих" земляків, що я помалу забув туди дорогу. Дурниця якась...

- Ставлення до львівського чиновництва залишається попереднім?

- Не всі ж одним миром мазані. Це ви, мабуть, нагадуєте про "Давайте займемося сексом!"? Тоді ми приїхали завдяки губернаторові Миронові Янківу, дуже розумній людині. А похапцем створена "цензурна організація", в якій я багатьох добре знав, котра спробувала "захистити" львів'ян від любові та сексу, виявилася бульбашкою. До чиновництва у мене ставлення негативне, якщо воно не розуміє і не піклується про людей.

- Вашим колегам-заньківчанам щойно виповнилось дев'яносто. Не болить душа, що стоїть приміщення театру посеред центру сиротою?

- Це біда. Бракує грошей. А візьміть Молодіжний театр, або Театр імені Леся Курбаса - вони теж не в кращому стані. Скільки вже років минуло, як вони стали академічними, а приміщення залишаються неймовірно маленькими. І коштів не виділяють. Соромно згадати, яку зарплату отримували актори! А бюджетні видатки на декорації, музику. Думаєте, театр "Воскресіння" в кращому стані?

- Заньківчани щойно вирішили перейти на контрактну оплату праці акторів. Ваша думка?

- Нічого ще не чув. У нас в театрі є основна група, яка в штаті, решта - на контракті. Хоча це дозволено тільки мені (усміхається, - С.К.). Тому ми можемо запрошувати зірок світового рівня. Ми прекрасно заробляємо. Перша балерина світу Наталя Макарова може приїхати з Америки і грати в нас у виставі. Співає в театрі Єлєна Образцова. Аліса Фрейндліх - драматична акторка - страшенно любить приїздити і працювати з нами.

- Якщо не секрет, за кого голосуватимете на президентських виборах?

- Взагалі не піду. Не хочу ні за кого голосувати.

- Багато львів'ян солідарні з вами. Наразі ж дякую за розмову.

Сергій КОВАЛЕНКО