Рух "човників" відновиться. Якщо на це дасть згоду Євросоюз

Продовженням акції протесту, яку розпочали наприкінці січня мешканці прикордонних сіл Львівщини, перекривши рух до міжнародних пунктів пропуску "Шегині - Медика", "Краковець - Корчова" та "Рава-Руська - Гребенне", стало блокування МАПП "Смільниця - Кросценко" у Старосамбірському районі. Воно тривало майже тиждень, повністю паралізувавши рух у цьому напрямку як автомобільного, так і залізничного транспорту.

Облогу зняли: чи надовго?

Після того, як представники влади сповістили, що переговори щодо організації малого прикордонного руху перебувають на завершальному етапі, а прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск під час візиту до Києва, запланованого на 26-27 лютня, має поставити останню крапку в цьому питанні, цигаркові "човники" зняли облогу. Проте пообіцяли знову вийти на дорогу, якщо відповідна міжурядова угода не буде підписана до кінця місяця.

Документ цей справді вже набув доволі чітких обрисів. Його появі передували кількараундові переговори в МЗС України, під час яких сторони намагалися знайти консенсус щодо окремих пунктів Правил малого прикордонного руху. Щодо більшості з них вдалося досягнути згоди. Однак є й суперечливі моменти, які міжурядова комісія незабаром "утрясатиме" у Варшаві.

Попередньо ж відомо, що плату за дозвіл, який даватиме право перетинати кордон за спрощеною процедурою, не братимуть із дітей віком до 18 років, інвалідів та пенсіонерів. Визначено й зону, на яку поширюватимуться ці правила: візовою "пільгою" користуватимуться мешканці населених пунктів, які повністю розташовані у межах 50-кілометрової прикордонної смуги. Тобто мешканці, умовно кажучи, двох хат чи навіть половини села, що опиняться поза цією зоною, претендувати на поїздку до сусідньої країни без шенгенської візи вже не зможуть.

Не все залежить від сусідів

До речі, аналогічну угоду з Угорщиною Україна підписала ще минулого року. Чому ж так затягнулося вирішення питання із Польщею, з якою ми підтримуємо набагато тісніші стосунки, абсолютно незрозуміло. Щоправда, пояснення певне є: чимала угорська громада проживає нині на території Закарпатської області. Очевидно, з огляду саме на цю обставину, угорський уряд впорався з даною проблемою значно швидше.

Утім, домовленості між Польщею й Україною, - це ще не все. Погоджену сторонами угоду має спочатку затвердити Єврокомісія. І лише тоді, коли Брюссель дасть "добро", її підпишуть. У принципі, якщо в ЄС не заперечуватимуть проти візитів наших "човників", малий прикордонний рух може розпочатися вже 1 березня цього року.

Лілія МИЦЬ