Львівський міжрегіональний центр соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів - єдиний в Україні, де у комплексі практикують усі вісім передбачених законом видів відновлення

"Оаза комунізму"

Восени цього року виповниться п'ять років діяльності центру (хоча "на папері" він заснований ще 1999-го). Відкривали його як заклад медичної реабілітації, і лише частково - професійної. Інвалідів, які отримали групу, примусово скеровувала сюди медико-соціальна експертна комісія - вони були (і, зрештою, залишаються) щиро здивовані: справжній санаторій! Фізіотерапевтичні, водні процедури, грязелікування, масаж, лікувальна фізкультура, у перервах - відпочинок у кімнатах психологічного розвантаження, за потреби - уколи й пігулки. Й усе - безоплатно! За бажання можна було набути нову професію (наприклад, водія), щоправда, перелік їх тоді був обмежений. І теж - безоплатно. Котрийсь із пацієнтів жартома назвав центр "оазою комунізму".

2005-го міністерство праці, після інтриг на місцевому та столичному рівнях, видало наказ про переорієнтацію закладу тільки на професійну реабілітацію. Медперсонал опинився під загрозою скорочення. Прикро здивовані були пацієнти. Знадобився не один місяць "перемовин", участь у п'яти конференціях, прискіпливе вивчення прийнятого того ж року Закону "Про реабілітацію інвалідів в Україні", доведення своєї правоти "нагорі", щоби захищати набуте. Відтак, зберігши "медицину", почали впроваджувати власну модель комплексної реабілітації неповносправних.

Як і передбачає закон, відновлення відбувається у восьми напрямках: психологічному, соціальному, медичному, психологічно-педагогічному, професійному, фізичному, фізкультурно-спортивному та трудовому.

І проживання, і харчування - безоплатні

- Чи є домінуючий вид реабілітації? - запитую директора ЛМЦСТПМРІ Григорія ДУНАСА.

- Так, професійна. Ми не маємо права прийняти інваліда, який, наприклад, хоче тільки оздоровитися. Насамперед пропонуємо йому визначитися, яку нову професію він би хотів освоїти (зваживши на свої фізичні можливості). Перш ніж скерувати "новачка" в ту чи іншу навчальну групу (у кожній - до 15 осіб), із ним протягом п'яти днів працюють психолог, психотерапевт, соціальний працівник, медики. Вибір обґрунтовує приймальна комісія. Трапляється, інваліда переорієнтовують ненав'язливо на іншу професію, бо за обраною йому не дозволять працювати, скажімо, хвороба чи якісь інші обставини.

Вибір професій досить широкий - готуємо фахівців за 18-ма робітничими спеціальностями. Маємо на те відповідні ліцензії. У найближчій перспективі - ще шість професій.

- Центр - міжрегіональний, отже, які області обслуговуєте?

- Раніше це були чотири західні області. Із грудня 2006 року, відколи ми перейшли у підпорядкування Мінпраці, "сфера обслуговування" - вся Україна. У Львові проходять курс реабілітації неповносправні з Одеси, Донецька, Києва, навіть Криму. Відповідно до згаданого закону, інвалід, де б він не проживав, може звернутись у будь-який міжрегіональний реабілітаційний центр (усього їх п'ять: наш, у Донецьку, Луганську, Вінниці та в Криму), і ніхто не має права йому відмовити. Зауважу, львівський центр - єдиний, який практикує всі види відновлювальної діяльності. Решта більш профорієнтовані. Похвалюся: торік міністерство відзначило нас як "найкращий центр професійної орієнтації".

- Приїжджим потрібно десь жити, харчуватися...

- У червні минулого року ми відкрили нове приміщення центру. Окрім навчальних аудиторій і виробничих майстерень, тут є гуртожиток на 50 місць. Поселяємо, як виняток, й інвалідів-львів'ян, яким складно доїжджати. При тому, що щодня довозимо наших пацієнтів. Є їдальня. Харчування для приїжджих - триразове (з розрахунку 19 гривень на особу), для львів'ян - обід. І проживання, і харчування безоплатні...

- Навіть якщо інвалід перебуватиме в центрі кілька місяців?

- Так. Зараз, наприклад, у нас вчаться на масажистів (за погодженням із медколеджем) 10 інвалідів по зору. Дев'ять місяців вони будуть на нашому утриманні. До слова, наші пацієнти можуть користуватися бібліотекою, їм пропонують культурно-масові заходи.

"Гроші маємо, а розрахуватися не можемо..."

- Скільки інвалідів під силу центру реабілітувати за рік?

- Водночас у наших аудиторіях і навчально-виробничих майстернях може займатися 340 осіб. Сьогодні навчаються 154. "План", який самі собі "доводимо", на цей рік - 300. Кількість реабілітованих щороку збільшуємо. Якщо взяти сумарно, то від дня відкриття центру курс відновлення пройшли (врахуйте несприятливий для навчання час будівництва) приблизно 800 інвалідів.

Групи у нас, як уже згадувалося, невеликі, тому реабілітаційна комісія має змогу щомісяця коригувати відновлювальний процес, враховуючи проблеми й побажання кожного інваліда. Після шести видів реабілітації залишається фізична й адаптація до трудової.

- А де відбувається остання?

- У навчально-виробничих майстернях на Хуторівці практикують перукарі, годинникарі, візажисти, слюсарі. Є кілька філій центру. Швачки навчаються у Миколаєві. Обліковці набувають досвіду в Любіні Великому, де вирощуємо курей (150 тисяч на рік). На вулиці Донецькій у Львові є філія, де виготовляють корпусні меблі. Там же - стоматологічна клініка (яка, до речі, інвалідів обслуговує безоплатно). 50 робочих місць налічує філія, яка займається санаторно-курортним лікуванням і туризмом. Більшість працівників тут - інваліди.

Плануємо запровадити у центрі посаду трудового реабілітолога (зараз його функції виконує майстер трудового навчання). Його завдання - виїжджати на майбутні робочі місця інвалідів, з'ясовувати, чи атестовані вони для роботи неповносправних, протягом місяця "вести" нового працівника, узгоджуючи всі виробничі питання. Відпрацьовується також механізм взаємодії з усіма обласними центрами зайнятості. Вони володітимуть інформацією про фахівців, яких готує центр, а відтак знаходитимуть роботу для наших "випускників".

- Якщо не помиляюся, центр є державною організацією і фінансується міністерством. Чи вистачає коштів, котрі виділяють?

- На рік одержуємо до 2,5 млн гривень. Фінансування достатнє. І свій кошторис грамотно відстоюємо щороку. Проблеми в іншому. Ми не користаємося пільгами (хоч і працюємо з інвалідами), які мають громадські організації. Наші філії, котрі перебувають на госпрозрахунку, сплачують податки в повному обсязі. А це, зокрема, не дозволяє підвищувати зарплату.

Досі не маємо державного бюджетного паспорта - отже, не можемо скористатися грошима, які вже заробили. Немає наразі чим заплатити за електроенергію (постійно погрожують відключенням), за бензин. Кури теж без корму не виживуть...

Хотілося б збільшити кількість соціальних працівників, психологів, та є обмеження. Від нас вимагають ширшої інформаційної діяльності, але на поступки мало хто йде. Хіба ми можемо замовити рекламу, наприклад, на "Інтері", якщо секунда ефіру коштує до шести тисяч гривень?!

Зараз запланували перенести медичну, фізичну, фізкультурно-спортивну, соціальну та психологічну реабілітацію в Любінь Великий. Це й інтенсивніше оздоровлення, і перепочинок інвалідів під час навчання, врешті, нові робочі місця. І знову наштовхнулися на спротив. Виділення земельної ділянки, будівництво в рекреаційній зоні... "Зі скрипом", але селищна рада, здається, вже погоджується на наш проект.

Сергій КОВАЛЕНКО

Що потрібно для прийому у ЛМЦСТПМРІ

Звернутись у районне управління праці та соціального захисту за скеруванням. Вже в центрі представити індивідуальну реабілітаційну картку МСЕК, посвідчення інваліда (працездатного віку, від 18 до 60 років), історію хвороби та особисту заяву.

Попередньо можна зателефонувати за номером (032) 221-59-08 й одержати консультацію у соціального працівника центру.

Прибувши в центр, слід звернутися у навчальну частину до методиста, який прийме документи.

Адреса ЛМЦСТПМРІ: м. Львів, вул. Хуторівка, 38 (район Сихова).

Довідка

У реабілітаційному центрі можна здобути такі робітничі професії:

- оператор комп'ютерного набору - термін навчання 4 місяці;

- касир (банку) - 7 місяців;

- обліковець (реєстрація бухгалтерських даних) - 8 місяців;

- водій автотранспортних засобів (категорія "В") - 3,5-4 місяці;

- квіткар-флорист - 3,5 місяця;

- секретар керівника - 6 місяців;

- агент з організації туризму - 7 місяців;

- соціальний працівник - 3 місяці;

- годинникар із ремонту механічних годинників - 4 місяці;

- швачка - 3 місяці;

- столяр будівельний - 5 місяців;

- взуттьовик з індивідуального пошиття взуття - 4 місяці;

- слюсар із ремонту автомобілів - 5 місяців;

- слюсар-електрик із ремонту електрообладнання - 6 місяців;

- майстер манікюру - 3 місяці;

- майстер педикюру - 3 місяці;

- перукар - 6 місяців;

- візажист - 6 місяців.

У перспективі - професії продавців продовольчих і непродовольчих товарів, бухгалтера, механіка з ремонту автомобілів, операторів котельні та ліфта.