28-річний чоловік побив і ледь не зґвалтував пенсіонерку

Геронтофілія (з грецької geron - старець і philia - любов) - хворобливий статевий потяг до осіб похилого віку. У просторіччі - збочення. Як стверджують фахівці, геронтофілія спостерігається переважно в розумово відсталих людей, при розладах особистості та важких психічних недугах. Володимир Гаврилюк (усі імена та прізвища в матеріалі змінено), якого Шевченківський районний суд Львова за замах на зґвалтування та задоволення статевих пристрастей неприроднім способом із застосуванням фізичного насильства засудив до трьох років і шести місяців позбавлення волі, був цілком здоровою людиною. Однак це не завадило йому спокуситися принадами жінки, старшої від нього на 38 років.

Непроханий гість

Дикий інцидент трапився в одному з гаражних кооперативів, що у Шевченківському районі. Ввечері, приблизно о десятій годині, Володимир (особа без постійного місця проживання) завітав до 66-річної Наталії Савицької, охоронця кооперативу. Пані Наталя прихильно ставилася до цього чоловіка, зі співчуття іноді пригощала безпритульного канапками та чаєм. Але цього разу охоронець вирішила прогнати гостя.

- Володимир сказав, що змерз і хоче зайти погрітися у сторожці, - заявила слідчому пані Наталя. - Він був у стані алкогольного або ж наркотичного сп'яніння. Це мене збентежило, і я попросила, щоби він забирався геть. Володимир мене не послухав. Ба більше, коли я пригрозила, що викличу міліцію, зробився агресивним і став пропонувати непристойні речі.

Згідно з матеріалами кримінальної справи, Гаврилюк наказав, аби жінка задовольнили його статеву пристрасть неприроднім способом. Пані Наталія відмовилася. Тоді Володимир накинувся на неї з кулаками і кілька разів ударив жінку в обличчя. Потім насильник повалив Наталю Савицьку на диван, стягнув з неї штани і ще раз повторив свою про пропозицію про сексуальний контакт.

- Безсумнівно, Гаврилюк довів би до кінця задумане, - розповідає Ростислав Мота, помічник прокурора Шевченківської прокуратури. - Злочинець вибив жінці зуб, поламав ребра, завдав численних гематом по всьому тілу. Усе це кваліфікується як ушкодження середньої тяжкості. Побита й перелякана жінка не мала сил чинити опір насильнику. Але, на щастя, галас, який долинав зі сторожки, почули люди і прийшли на допомогу потерпілій.

Визволення з полону хтивого молодика

Наталю Савицьку визволив власник одного з гаражів. Він зайшов у сторожку саме тоді, коли насильник скидав із себе штани. Ґвалтівникові, відтак, довелося втекти з місця вчинення злочину.

Раніше Володимира Гаврилюка вже притягали до кримінальної відповідальності. У травні 2001 року за завдання тілесних ушкоджень середньої тяжкості його засудили до трьох років позбавлення волі умовно та сплати штрафу в розмірі 700 гривень. Чоловік мав дружину, дитину, помешкання, проте з невідомих причин покинув родину і ночував, де доведеться.

- Гаврилюк навідріз відмовився будь-що розповідати про свою сім'ю, - каже Ростислав Мота. - Лише зауважив, що там йому вже немає місця. Можливо, це він сказав із відчаю, усвідомлюючи, наскільки ганебним є його вчинок. Можливо, з почуття сорому перед своєю неповнолітньою дитиною - адже своїми діями він поставив на ній тавро. Принаймні, судово-психіатрична експертиза, на яку скерували Володимира, чітко підтвердила, що він є психічно здоровим.

Проти доказів не підеш

Гаврилюка затримали через два місяці після вчинення злочину. У грудні 2006 року він дав перші свідчення. Майже два роки тривало слідство, аж поки у лютому 2008 року суд виніс йому вирок.

- Річ у тім, що після побиття та замаху на зґвалтування потерпіла потрапила до лікарні, - розповідає працівник прокуратури. -У палату до неї навідався дільничний. Жінка тоді ще не оговталася від наркозу й не зовсім адекватно сприйняла ситуацію. Вона повідомила міліціонерові, що її побили, але про замах на зґвалтування посоромилася розповідати. Напевно, боялася помсти Гаврилюка. Тож до відповідальності зловмисника спершу притягали за завдання тілесних ушкоджень.

Про всі деталі інциденту потерпіла наважилася розповісти лише на судовому слуханні. Жінка також настояла, аби кривдника судили за замах на зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Відтак у квітні 2007 року суд скерував справу на дорозслідування у прокуратуру.

Цікаво, що під час допитів Володимир Гаврилюк заперечував свою провину. Казав, що Савицьку побив з неприязні. Однак ґвалтувати, переконував затриманий слідчого, наміру не мав.

- Версія Гаврилюка не витримувала жодної критики. Утім, її було повністю спростована під час досудового слідства, - розповідає Ростислав Мота. - Розірваний одяг на потерпілій, тілесні ушкодження (зокрема, на статевих органах), свідчення очевидців, лікарів і працівників міліції були не на користь Гаврилюка. Із потерпілою у нього були нормальні стосунки. Жінка прихильно ставилася до Володимира, сприяла йому, чим могла. Проте Гаврилюк на добро відповів злом. Причина цього злочину - не в недостатній профілактичній роботі з боку правоохоронців, не в соціальному статусі безпритульного. Це не основне. На мою думку, вона криється у схильності засудженого до агресії, його невмінні прилаштуватися до нормальних умов життя та в моральних прогалинах у його вихованні.

Володимир ЛАДИЖЕНСЬКИЙ