Скільки коштує шарм?

Зайвий діамантовий перстень жіночу кишеню не тягне

Наприкінці лютого, напередодні жіночого дня, у Львові відбулася ІІ Міжнародна спеціалізована виставка "ЕлітЕКСПО-2008". У її рамках відбувся перший в Україні аукціон ексклюзивних виробів, на який було представлено 30 лотів. Крім коштовностей, виготовлених сімома вітчизняними фірмами, свій товар виставила і Галерея західноукраїнського та європейського мистецтва - полотна Івана Труша, Олекси Новаківського та Павла Овчиннікова. Стартова ціна найдорожчого лоту (ікони "Спас Нерукотворний", оздобленої гранатами й аметистами, на виготовлення якої пішло 417 г золота) становила 405 тис. грн, найдешевшого - (затискача для краватки) - 12 тис. грн.

За кількістю та різноманітністю виконуваних функцій ювелірним виробам наразі ще не було і немає рівних у світі. Дехто, звісно, може заперечити: мовляв, і праскою можна лущити горіхи, каструля здатна замінити капелюх, а автомобільний підфарник - чарку. Проте це насправді просто плід "витонченої" фантазії, яку сьогодні називають креативом і використовують у бездарних рекламних роликах.

Головна функція ювелірних виробів, що сягає своїм корінням ще епохи мамонтів, - привернути увагу до людини, зробити її чарівнішою та привабливішою. Найімовірніше, вона народилася саме тоді, коли мисливець після вдалого полювання вирішив з ікла здобутої тварини виготовити "кулон", який став для нього водночас прикрасою й амулетом, а його одноплемінник додумався сплести гірлянду з польових квітів.

Спочатку було... ікло

Ідея хоч чимось вирізнитися у натовпі припала до смаку первісній людині. На прикраси з'явився попит, який миттєво породив пропозицію з боку тих, хто умів робити їх краще від інших. Природно, іклів на всіх не вистачало, а квіти були недовговічні. Тому стародавні ювеліри почали компенсувати катастрофічний брак сировини іншими матеріалами, використовуючи в своїй роботі дерево, гарні камінчики, пір'я та кістки. Трохи згодом до них додали мідь, бронзу, срібло та золото.

Із часом ювелірні вироби набули "статусної" функції. За їхньою кількістю, формою та оригінальністю визначали добробут людини, її походження та становище у суспільстві. А оскільки майстри у всі часи прагнули перевершити конкурентів, то виготовлені ними дрібнички поступово втрачали риси ширвжитку і перетворювалися на витвори мистецтва. Втім, їх купували не тільки шанувальники витонченого, але й прагматики, які вважали ювелірні вироби надійним об'єктом довгострокових інвестицій.

Пройшовши випробування тисячоліттями, коштовні прикраси зберегли до наших днів практично всі свої функції. Виняток становить хіба накопичення - нині багато хто вважає за краще зберігати частину свого капіталу в банківських злитках. Порівняно з ними ювелірні вироби із тих же благородних металів коштують набагато дорожче, мають нижчу пробу і менш ліквідні.

Прикраси для душі, на "чорний день" чи для престижу?

При продажу банківських злитків їхній власник втрачає на маржі майже 10-15%. Інша справа - ювелірні вироби. Роздрібна ціна золота 585-ої проби (тобто з наявністю 41,5% домішок), використовуваного при їх виготовленні, сягає в середньому 175-180 грн за грам. Нескладні підрахунки наочно демонструють очевидну вигоду цього бізнесу. Адже теоретично з 1 грама чистого золота виходить 1,7 грама "ювелірного". При цьому кожен грам дає понад 130 грн прибутку, якого цілком вистачає на те, аби покрити всі витрати, отримати прибуток самому і дати заробити торговим партнерам.

Українські споживачі купують ювелірні вироби переважно для душі - вкладати в них гроші середньостатистичному громадянинові, який живе на "голу" зарплату, немає резону. І передусім тому, що в Україні практично немає вторинного ринку. Повернути інвестовані в коштовності засоби наші співвітчизники можуть лише трьома шляхами: продавши їх добрим знайомим (чужа людина навряд чи ризикне купувати такі речі "з рук"), здавши в комісійний магазин або ломбард (скупку). Причому в останньому випадку грошові втрати будуть вельми відчутними. Адже вироби там розглядають винятково як лом і приймають у населення за фіксованою ціною, яка вдвічі менша за ту, що встановлена у роздрібній торгівлі.

За кордоном ті, кому дозволяють засоби, віддають перевагу інвестиціям у коштовні камені. Пальму першості тут, звісно, утримують діаманти, вартість яких стабільно зростає і за останні три десятиліття падала лише раз - після терористичного акту в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року.

Як правило, "заощадження" роблять в огранованих каменях без оправи - під нею завжди можуть ховатися якісь дефекти. До всього, вона може вийти з моди, що теж неодмінно позначиться на ціні. Виняток становлять хіба ексклюзивні вироби та ті, що вже перейшли в розряд антикваріату. Втім, реалізація діамантів без оправи в Україні майже не практикується. Та й роздрібна ціна сертифікованих каменів вища від гуртової на 40-60%. Звісно, гарантією якості діаманта може служити торгова марка і паспорт, де викладено всі його характеристики. Проте надійніше, якщо він забезпечений сертифікатом, скажімо, Вищої діамантової ради Бельгії (HRD) або Гемологічного інституту США (GIA).

В Україні з такою атестацією іноді виникають проблеми. Радянські стандарти (ТУ 25-07.1319-77 та інші), використовувані раніше при сертифікації каменів, з 2002 року вже не чинні. Нові ж ТУ, затверджені Державним гемологічним центром України, Вінницьким заводом "Кристал" і ПП "Центурі", є власністю їхніх розробників, і скористатися ними можна лише після отримання спеціального дозволу. Тому ювелірні підприємства, як правило, перекладають відповідальність за сертифікацію каменів на їхніх постачальників.

Чотири "С" якості діамантів

Начальник відділу гуртових продажів Вінницького ювелірного заводу "Кристал" Олег Сєдов:

- Якість діаманта визначається чотирма "С": Clarity (чистота), Color (колір), Carat weight (вага в каратах) і Cut (огранка). Від останньої залежить дуже багато. І передусім - ціна. Вироби з діаманта - загалом товар штучний, коштує він дорого. Тож, на превеликий жаль, наше підприємство не може похвалитися великим асортиментом. Однак, готуючись до спеціалізованої виставки "ЕлітЕКСПО", яка вдруге стартувала у Львові в останні дні лютого, ми намагалися задовольнити потреби наших покупців в діамантах будь-яких розмірів, а також у виробах із ними та перлинами, коштовними і напівкоштовними каменями. Та перевагу все ж надавали діамантам середнього розміру - у 0,5-1 карат, на котрі є найбільший попит. Хоч такі прикраси і не дешеві, львів'яни мають гроші, аби їх придбати.

Динаміка вітчизняного ювелірного ринку

Григорій Мажаровський, генеральний директор Асоціації ювелірів України:

- Сьогодні членами нашої асоціації є понад 160 підприємств, на які припадає більше 80% усієї випущеної у країні продукції. Галузь не стоїть на місці, вона продовжує розвиватися. Щорічні темпи її зростання сягають 16-20%. Про ємність ринку говорити складно, але те, що він далекий від насичення, - це факт. На експорт вітчизняні виробники відправляють до 1,5-2% своєї продукції. Що ж до імпорту, то офіційно в Україну ввозиться 8-11% виробів із золота та срібла. А ось скільки потрапляє сюди нелегально, цього не знає ніхто. На цьогорічній виставці у Львові свої роботи представили понад 80 підприємств. Це вже високий рівень. Проте обсяги випущеної в Україні продукції наразі ще не можна порівняти із закордонними. Минулого року вони становили 76,6 т (золото разом зі сріблом). Натомість Індія та Китай виготовили по 560 т ювелірних виробів, Італія - 500 т, Туреччина - 300 т. Думаю, що зі вступом у СОТ український ринок коштовностей не зазнає великих змін. По-перше, всі західноєвропейські новинки і так уже представлені на ньому, всі провідні фірми світу присутні у наших фірмових магазинах та бутиках, або ж у вигляді контрабанди. А по-друге, західним фірмам знадобляться "точки" для реалізації. В Україні ж вони майже повністю поділені.

...Плюс художня довершеність

Ігор Перепелиця, начальник відділу маркетингу Київського ювелірного заводу:

- Аукціон - це вперше, і тому нам було цікаво взяти у ньому участь. Вироби, запропоновані на торги, настільки складні й оригінальні, що повторити їх майже неможливо. Це індивідуальні художні роботи, які вражають своєю витонченістю. Ми представили два лоти, котрі мають міжнародні нагороди. Це набір "Мої стихії" зі срібла та перстень "Орхідея".

Чому не вдався аукціон?

Конкуренцію виставленим на торги творам Галереї західноукраїнського і європейського мистецтва мали скласти колекція ювелірного дому "Дюльбор", виготовлені з рідкісних порід дерева та прикрашені 24-каратним золотом шахи "Альгамбра" тощо. Але, як кажуть, не сталося. Аукціон спіткала доля першого млинця: він вийшов незугарним, хоч і цілком "їстівним". Глядачів зібралося кілька десятків, тоді як безпосередніх учасників виявилося лише троє. І зацікавили їх лише два лоти. Так, ікону "Спас Нерукотворний" придбав бізнесмен із Донецька, заплативши за неї майже вдвічі більше початкової ціни - 700 тис. грн. Інший лот - годинник "Леонардо да Вінчі" був проданий за 21 400 грн, подорожчавши за час аукціону лише на 400 грн.

Лілія МИЦЬ

До речі...

* Найдорожчий діамант "Ді" купив на аукціоні "Сотбі" 17 травня 1995 року за $ 16 548 750 шейх Ахмед Фітайхі.

* Рекордна ціна за карат для рубіна становить $ 227 300. Смарагдово-діамантове кольє, яке містило 12 каменів у 108,74 каратів, було виготовлене 1937 року фірмою "Картьє" і продане за $ 3 080 000 на аукціоні "Сотбі".