Журналісти вивчають шлях пересічного мукачівського завскладом, який тепер став керівником президентського секретаріату

Історію донецького клану українці вже встигли достеменно вивчити не лише по журналістських публікаціях, але й на реаліях перебування Віктора Януковича на посаді прем'єр-міністра. Тепер студіюватимемо історію клану закарпатського? А може, зразу спільного: "соборного" донецького-закарпатського? Правду кажуть росіяни, що "рыбак рыбака видит издалека".

Стрімкий вихід на політичну арену Віктора Балоги, звісно, спричинив зацікавлення його особою та "соціальним походженням". Журналісти й політологи тепер переймаються питаннями, де взявся та ким був теперішній глава секретаріату Президента. Важливість пошуку відповіді на них пов'язана ще й із тим, що з приходом у крісло керівника президентської канцелярії Віктора Балоги пов'язана поява ще й закарпатського клану. Як розповідають очевидці, тепер у секретаріаті Президента України все більше кабінетів заселяють вихідці з Закарпаття. А про розмах діяльності клану в його вотчині, на Закарпатті, годі й говорити. Ось нещодавно уряд Тимошенко скасував постанову Кабміну Януковича, якою 350 гектарів заповідного мальовничого лісу не сіло, не впало передали структурі, до якої, як стверджують мас-медіа (видання "Українська правда", "Оглядач", "Дєло" й інші), має причетність родина Балоги. Ось, мабуть, чому його так дратує Тимошенко.

Прихід на київські владні пагорби Віктора Балоги та його земляків важливий ще й тим, що, крім економічної, ця група розвинула (взявши на прапор Президента України) ще й політичну активність. Спершу спроба утворити широку коаліцію "Нашої України-Народної самооборони" з Партією регіонів, а тепер творення главою канцелярії нової партії на цій політичній платформі свідчить про великі владні амбіції її лідерів. І, зокрема, Віктора Балоги.

Відома журналістка інтернет-видання "Обозреватель" Соня Кошкіна провела ціле журналістське розслідування і встановила причину тяжіння "закарпатських"... до "донецьких". Спільне в обох угруповання не лише те, що в Закарпатті - гори, а в Донбасі - терикони. Як виявилося, обидва клани мають кримінальний, а точніше контрабандний фундамент, стверджує Кoшкіна. Моноліт "клану Б", як іменують закарпатців, сформувалася на початку 90-их років переважно на контрабанді. Українсько-угорський кордон дає такі можливості.

Соня Кошкіна стверджує, що Балозі та Ко путівку в життя колись дав уже покійний закарпатський авторитет Михайло Токар, він же "Геша". "На Закарпатті головним джерелом доходів виступив кордон, точніше - все, що через нього можна нелегально переправити, а потім збути. Найменша одиниця чорного імпорту - цигарки та дешевий спирт, проміжна - солярка, найбільша - представницькі іномарки", - пише журналістка "Обозревателя". Одна з контрабандних схем дуже проста: люди наповнювали повні баки дешевою українською соляркою, а в Угорщині продавали. І так кілька разів на день. Усе це хтось контролював і регулював. Такою людиною, як розповідають, і був "хрещений батько" Балоги "Геша".

"Прізвисько "Геша" Михайло Токар отримав ще в шкільні роки. Пізніше саме однокласники, односельці, колеги по ПТУ сформували кістяк його "бригади" - так Куштановиця перетворилася в бандитське передмістя Мукачевого. Коли угорська поліція складала "кримінальну мапу" світу, кримінальними центрами СНД на ній були визначені Київ, Москва та провінційне Мукачеве", - таке досьє розкриває нам журналістка "Обозревателя". І хоч "авторитетом" у повному розумінні цього слова "Геша"-Токар не став, бо не встиг вступити у відвертий конфлікт із законом (тобто не "сидів"), він був, як говорять, "смотрящім" за Закарпаттям від самого Сєви Могілевича (якого нещодавно заарештували у Москві за розшуком ФБР як особливо небезпечного злочинця). За твердженням деяких мас-медіа, Могілевич має безпосереднє відношення до сумнозвісного газового посередника компанії "РосУкрЕнерго".

За свідченням мера Ужгорода Сергія Ратушняка, біля "Геші" "годувалося" багато народу, серед них і Балога, який ніби-то допомагав йому по господарській частині. Розвал Союзу, як пише Соня Кошкіна, застав Віктора Івановича старшим товарознавцем у системі споживспілки. Простіше кажучи - завскладу. У зв'язку з цим гострий на язик Ратушняк дав Балозі прізвисько "барига".

Зв'язки робили своє. Із початку 1992 року Віктор Балога вже був директором фірми "Рей-промінь". Згодом ця структура перетворилася на відому фірму "Барва". "До того моменту життєві шляхи "Геші" та братів Балог уже кілька разів перетиналися. Склади Балоги були зручним "перевалочним" пунктом для контрабанди людей Токаря", - стверджує інтернет-видання. А мер Ужгорода Ратушняк додає, що "Балогу "зробив" "Геша", це однозначно".

"Галузь діяльності "Барви" - торгівля, нафтопродукти, автоперевезення та інше. Після "переїзду" в столицю самого Віктора Івановича, також Василя Петьовки та Ігоря Кріля (тепер - народні депутати в "НУ-НС" і палкі прихильники широкої коаліції), перший - "касир" та "інкасатор", другий - "мозговий центр" закарпатського клану, - фактичне керування структурою взяв у свої руки брат глави секретаріату Президента Павло. Оксана, дружина Віктора Балоги, є акціонером чотирнадцяти підприємств, які входять до орбіти "Барви". Серед них: ТОВ "Закарпатська продовольча група", "Авто М", "Мукачівська автобаза", "Високий замок", "Гарт", "Продюсер" й інші. На момент реєстрації "Барви" її засновниками були троє братів Балог, Оксана Балога, Василь Петьовка та Ілько Токар", - стверджує журналістка Кошкіна. За її словами, Ілько Токар - це рідний брат уже покійного "Геші" Токаря.

Це лише частина завіси над таємничою появою за спиною Президента чергового "антикризового менеджера". Але вже це дає підстави для того, щоби зрозуміти, чому так тягне Віктора Івановича (про що він сам нещодавно зізнався в інтерв'ю газеті "Україна молода") до представників Партії регіонів. Історію донецького клану українці вже встигли достеменно вивчити не лише по журналістським публікаціях, але й на реаліях перебування Віктора Януковича на посаді прем'єр-міністра. Тепер студіюватимемо історію закарпатського клану? А може, зразу спільного: "соборного" донецько-закарпатського? Правду кажуть росіяни, що рибалка рибалку бачить здалеку.

Петро ЗАХАРЧЕНКО