Зерна надії

У народі кажуть: що, коли і як посієш, те й в коморі будеш мати

Не встигла весна перейняти естафету в зими, як про себе нагадали нафтотрейдери, і ціни на пальне традиційно поповзли вгору. Попри це селяни, хоч і з великими потугами, розпочали весняно-польові роботи. Чи не буде зірвана цьогорічна посівна кампанія? Які фактори визначатимуть собівартість сільськогосподарської продукції цього року? Чи може село сподіватися на дотації від держави? З цими та іншими запитаннями кореспондент "УіЧ" звернулася до заступника голови Львівської ОДА з питань АПК Івана СТЕФАНИШИНА:

"Не зважаємо на фактори ризику..."

- Факторів, - розпочав розмову головний аграрій області, - які б стримували проведення посівної компанії 2008 року, навіть не розглядаємо. Якщо сьогодні розповідати, що пальне дороге, можна втратити врожай. Адже є визначені терміни сівби, а їх треба дотримуватися. Ми все врахуємо, коли формуватиметься собівартість продукції. Загалом площа посівів цьогоріч не зменшиться. Плануємо засіяти 553 тисячі га зернових. Нині весняно-польові роботи ведемо навіть краще, ніж минулого року. Спричинилася до цього рання весна. Чимало районів уже впоралися з підживленням озимих, ріпаку. Це тішить. Станом на сьогодні засіяно понад 14 тисяч га площ. Ця робота, зрозуміло, прискориться, як тільки стане можливо заїхати у поле.

- Чи забезпечені господарства насінням?

- Тут проблем не виникало. Цьогорічне насіння набагато кращої якості, ніж торік. Однак є різні товаровиробники. Дехто примудрився "показати" за минулий рік смішну врожайність - 4,7 центнера з гектара. При тому, що природна родючість ґрунтів, на яких вирощували хліб, була не менше 16 центнерів. Зважаючи саме на таких, з дозволу сказати, товаровиробників, можуть виникати проблеми із забезпеченням насінням. Однак пропонуємо його із державного насіннєвого фонду на правах позики. Та ніхто не декларує, що він би це взяв. Наразі триває обмін насінням між господарствами, всередині районів і між районами.

Стратегія й тактика посівної

- Зважаючи на кон'юнктуру світового ринку, чи змінився підхід до цьогорічної посівної кампанії?

- На кожній фірмі є власник, який працює під конкретний проект. Сьогодні такі керівники самі знають, що робити. Оперують серйозною системою менеджменту, мають хороших фахівців, які дуже добре опанували ці процеси. Проблеми виникають в особистих селянських господарствах. На них жодна кон'юнктура зараз не впливає. Ось, наприклад, садять на Львівщині з року в рік 100 тисяч гектарів картоплі. І це незважаючи на те, що її важко продати, вона не має товарного вигляду. Тут треба справді щось змінювати за рахунок державних програм. Пропонувати, скажімо, насіння інших культур, щоби розширити групу зернових або інших рослин. Сьогодні із 1,5 мільйона тонн картоплі продають лише 80 відсотків - це самоїдство. Навіщо вкладати працю, здоров'я, щоби частина урожаю згнив?

- Які фактори впливатимуть на формування собівартості агропродукції?

- Ми сьогодні багато говоримо про подорожчання паливо-мастильних матеріалів. Але ніхто не згадує, що мінеральні добрива подорожчали вдвічі, що треба підвищувати зарплату селянина хоча б до 900 гривень! Що на часі - збільшення орендної плати за землю з 1,5% до мінімум 3,5%. Ось основні чотири фактори, що визначатимуть собівартість продукції цього року.

Держава і селяни: чи буде допомога?

- Чи не планує держава компенсувати селянам витрати у зв'язку із подорожчанням палива, мінеральних добрив?

- Наразі державні органи підписали єдиний меморандум щодо мінеральних добрив, але в рамках тих цін, які вже є. Тобто йдеться не про здешевлення, а радше про стабілізацію цін. Мінеральні добрива ми заготовили ще торік за старими цінами. На складах компаній, які постачають цю сировину, їх сьогодні достатньо. Працюємо й над питанням поставок сільгоспвиробникам дешевшого, ніж на ринку, пального із держрезервів через Новоград-Волинський. Це паливо розподілять за рішенням уряду. Якщо вдасться домовитися й відпрацювати весь механізм, оператори в районах зможуть централізовано забезпечити господарства дешевшим пальним.

- Оренда землі - одне з найбільш проблемних питань, з якими зіштовхнулися наші селянин. Виявляється, з цього року господареві, щоби взяти землю під сіножать чи пасовище, необхідно подавати заявку на участь в обласному аукціоні.

- У Законі України "Про державний бюджет України 2008 року" внесено деякі зміни до законодавчих актів, у тому числі й до Земельного кодексу. Так, у ст. 124 сказано, що набуття права оренди земельних ділянок, котрі перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється винятково через аукціон - крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб. Загалом, якщо говорити про оренду землі, то там стільки складнощів - і вони, як бачимо, постійно додаються. Зрештою, що там казати, якщо сьогодні, аби отримати дотацію на гектар посіву озимих, треба надати довідку про оренду. Вона коштує 18 гривень. Якщо порахувати тих 100 гривень на гектар посіву озимих, які може отримати господарство, то немає сенсу навіть оформляти цю допомогу. Ситуація щодо землі - укладання угод, реєстрація, оплата - дуже забюрократизована. Це - найбільше гальмо, яке стримує не лише питання оренди, але й розвиток усієї сільськогосподарської галузі.

- Чи самодостатня наша область щодо забезпечення себе сільськогосподарською продукцією?

- Ні. Адже для наповнення внутрішнього ринку щороку завозимо майже 90 тисяч тонн зерна. Призначене воно для різних потреб, у тому числі для хлібопекарської галузі. Я вже згадував про занедбаність наших особистих селянських господарств, що створює дефіцит і на зерно, і на крупи, і на іншу сільгосппродукцію. Це, очевидно, одна з причин зростання цін на продукти.

Надія ШПАК