Краще не втручатись
Зайва "увага" держави бізнесу більше шкодить, аніж допомагає
Бізнес загалом не любить, коли на ньому концентрується увага влади - він воліє працювати у спокої з якомога меншою присутністю численних контролюючих структур, починаючи від податкових інспекцій і закінчуючи пожежними та санітарно-епідеміологічними службами. Але влада думає по-іншому і не забуває втручатися, де треба і не треба, направляти на путь істини (на думку чиновництва) розвиток підприємництва. Хочеться це комусь чи ні. У відповідь надмірній активності численних держконтролерів, бізнесмени й собі об'єднуються у спілки та комітети, на рівні яких часто проголошують новому складові уряду то мир і взаєморозуміння, то відверте протистояння.
Як насправді розвивається вітчизняний бізнес?
Згідно зі щорічним звітом міжнародної компанії "Doing Business", показники функціонування оптимального бізнесового середовища в Україні знизилися у таких сферах: створення компаній (-4); реєстрація власності (-4); отримання кредитів (-6); ведення міжнародної торгівлі (-4); закриття компаній (-1). Поліпшення спостерігається лише є сфері найму працівників (+1), нічого не змінилося в отриманні ліцензій, захисті інвестора, сплаті податків та виконанні контрактів.
За інформацією Держкомпідприємництва, торік порівняно з 2006-им майже на 6% зросла кількість звернень громадян стосовно порядку перевірок контролюючими органами, отримання кредитів для розвитку підприємництва, діяльності ринків щодо сплати ринкового збору та надання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі, роз'яснення з питань ліцензування певних видів господарської діяльності тощо. Ще красномовніша ситуація із зростанням рівня корупції. Як констатовано у річному звіті міжнародної організації Transparency International, 2006 року серед 166-ти країн світу Україна посідала 99 місце, а минулого скотилася до 118 місця. "Поліпшення" вражаюче, але лише для... корупціонерів.
Майже аналогічною є ситуація щодо декларованого всіма складами попередніх урядів курсу на економічні реформи та оптимізацію бізнес-середовища. Якщо загалом торік регуляторні органи запланували до розробки 746 проектів регуляторних актів, то їх фактична кількість становила аж 1 821, що значно перевищило окреслені завдання. Така активність розробників була б оправданою, якби все напрацьоване виявилося оптимальним для втілення. Насправді ж переважно це формальна і безсистемна робота, оскільки законодавство України передбачає обов'язкове оприлюднення проекту регуляторного акта для ознайомлення з його змістом тими, кого він безпосередньо стосуватиметься. За даними Мінюсту, минулого року зареєстрували понад 400 регуляторних актів, щодо яких розробники повинні були провадити базове відстеження результативності їхньої дії, але ця робота заторкнула лише 245 документів.
...А про інновації забули
Трохи оговтавшись від навали першочергових для вирішення проблем, уряд у лютому затвердив план заходів із виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2008 рік. Краще б не поспішали, адже поза увагою залишилося чимало принципових позицій. Зокрема, у сфері житлово-комунального господарства, яке з такими темпами реформування скоро остаточно "загнеться". Тут чомусь "забули" про підтримку і розвиток інноваційної складової у подальшому застосуванні енергозберігаючого обладнання та матеріалів. Це ж стосується і державної підтримки запровадження новітніх інформаційних технологій.
Андрій ВОЛОДИМИРСЬКИЙ
