або Змови та владні ігри в секретаріаті Президента

Ющенко переконаний, що єдиною надією на його переобрання є виведення "з гри" надзвичайно популярної Тимошенко та використання ідеї національної консолідації за підтримки великого бізнесу Донецька. Це, у кращому випадку, фантастична схема, яка ілюструє важке становище приведеного в бойову готовність Президента.

"Помаранчеві ікони" втягнуті у "газову" війну

Зростаючий розкол між двома українськими "помаранчевими іконами" загострився внаслідок поточної газової війни з Росією. Тимошенко вже давно пообіцяла прибрати непрозорих посередників із торгівлі енергоносіями між двома колишніми радянськими республіками, але з часу її приходу до влади у грудні 2007-го їй постійно заважала президентська команда. Повідомлення в українських засобах інформації звинуватили Ющенка в блокуванні її перших спроб відвідати Москву та домовитися про нову угоду ще в січні. Тоді Президент сам полетів на північ через кілька тижнів і уклав дуже суперечливу угоду з Владіміром Путіним, яка, здається, залишає існуючі структури енергетичної торгівлі на місці, попри зобов'язання створити нових посередників. Наступні спроби Тимошенко внести ясність у цю угоду були зірвані Газпромом, який звинуватив українську сторону в несплаті великого боргу за енергію. Результатом став енергетичний глухий кут, який минулого тижня спровокував відключення Газпромом газу та втягнув Україну у ще одну енергетичну кризу.

Протистояння переростає у відкритий конфлікт

Протистояння між Тимошенко та Ющенком впродовж тривалого часу було одним із двигунів, який рухав українську політичну машину. Обидва прийшли на верхівку влади завдяки Помаранчевій революції після диких років в ролі лідерів опозиційного до режиму Кучми руху, але їхня політична позиція була часто дуже різною. Як в опозиції, так і при владі Тимошенко підтримує глибокі реформи, а Ющенко завжди надавав перевагу співпраці з авторитетними політичними елітами, відмовляючись атакувати елементи старого режиму в опозиції та ухиляючись від судового переслідування після приходу до влади.

Із часу відставки Президентом Ющенком Юлії Тимошенко з посади прем'єр-міністра у вересні 2005, постійно ходили чутки про таємну підтримку головою держави так званої "широкої коаліції" його партії "Наша Україна" та Партії регіонів на чолі з його ворогом часів Помаранчевої революції Віктором Януковичем. Великі бізнесові інтереси в обох партіях, як кажуть, підтримують вигідний союз цих двох політичних сил, вважаючи його шляхом до полюбовного вирішення бізнесових суперечок без використання публічних сутичок та політичних протистоянь.

Сірий кардинал Президента

Така позиція отримала гарячу підтримку голови секретаріату Ющенка Віктора Балоги, який за останні два роки став "сірим кардиналом" за президентським троном. Балога, який зробив собі ім'я як політик регіонального значення в Закарпатській області до того, як переїхав до Києва, протягом останніх місяців був найбільш запеклим критиком уряду Тимошенко. Через те, що цитаделлю Балоги є Закарпаття, цей регіон жартома стали називати Балогастаном - але амбіції цієї людини, здається, виходять далеко за рамки мальовничої гірської території. Хоча у нього поганий публічний імідж, кажуть, що Балога виношує наполеонівські плани -- мріє очолити "кишенькову адміністрацію" як частину змови щодо забезпечення переобрання Ющенка на другий термін у 2009 році.

Центральна роль Балоги у владних іграх, які закулісно відбуваються у Києві, була виявлена в середині лютого, коли він очолив групу, яка вийшла з блоку "Наша Україна". Цей бунтівний гурт у правлячій коаліції на даний момент нараховує лише шестеро депутатів. Їхня (переважно символічна) зрада угоди помаранчевої коаліції, підписаної лише три місяці тому, стала яскравим прикладом української політичної неоднозначності, що дає можливість аналітикам роздумувати, чи може окремий член коаліції законним шляхом вийти з угоди, не втрачаючи своє місце у парламенті.

Тим не менш, бунт Балоги набрав обертів за закритими дверима, якщо вірити урядовому меморандуму, який показали "Business Ukraine". Цей документ свідчить, що Балога заявляє про підтримку 22-ох депутатів із "Нашої України" - і він впевнений, що йому вдасться переконати ще п'ятнадцятьох народних обранців, необхідних для голосування більшості фракції "Наша Україна" за вихід із коаліції. Лише тоді можна буде ініціювати вотум недовіри уряду Тимошенко. Навіть у випадку голосування більшістю проти її уряду, Тимошенко залишиться виконуючим обов'язки прем'єра, якщо тільки не буде сформовано "ворожий" уряд на чолі з Балогою. Щоби зробити це, Ющенкові доведеться звернутися до конституційно суперечливого механізму видачі президентського указу, аналогічного указу про розпуск парламенту, який він видав минулого квітня.

Зважуючи конституційні перекоси

Правові деталі будь-якої змови, яка б використовувала конституційні хитрощі для витіснення уряду Тимошенко, залишаються незрозумілими, а сам той факт, що робляться публічні кроки у цьому напрямку, свідчить про відчай зі сторони Президента. Мало хто за стінами президентського секретаріату сподівається на те, що Ющенко успішно вийде з цього маневру - вважають, що він усе більше підпадає під вплив Балоги, якого звинувачують у контролі доступу до Президента та відрізанні його від конкуруючих джерел інформації. У результаті, Ющенко переконаний, що єдиною надією на його переобрання є "виведення з гри" надзвичайно популярної Тимошенко та використання ідеї національної консолідації за підтримки великого бізнесу Донецька. Це, в кращому випадку, фантастична схема, яка ілюструє важке положення приведеного в бойову готовність Президента.

Поранений Президент - небезпечний Президент?

Будь-які нові вибори створять загрозу для швидко зростаючої підтримки виборцями Тимошенко та можуть стати кінцем політичної кар'єри Ющенка та його радника Балоги. Впродовж останніх тижнів стала більш голосною критика політичними фігурами, близькими до Президента та його партії "Наша Україна", відчутного впливу Балоги на відносини в помаранчевій коаліції. Одним із останніх був колишній голова секретаріату Ющенка Олег Рибачук, якого було звільнено з посади радника Президента за те, що він посмів публічно поставити під питання роль Балоги у формуванні політичної стратегії. Це дозволило Несторові Шуфричу із Партії регіонів зробити їдке зауваження, що, "здається, Балога почав усувати інакомислячих з оточення Ющенка". Такі тенденцій в секретаріаті Президента змушують задуматися про адекватність його керівництва та нагадують мені стару карпатську приказку "Найнебезпечніший звір - поранений звір".

Пол ДЖОНСОН, Business Ukraine, зі скороченнями