"Ми хотіли тільки пограбувати жінку. Вбивство не входило у наші наміри", - заявив під час допиту затриманий

Вдруге у своєму житті опинилися за ґратами львів'янка Людмила Г. та мешканець Івано-Франківщини Орест П. Свого часу вони "спеціалізувалися" на крадіжках та розбійних нападах. Нині у місця позбавлення волі парочка потрапила за убивство.

Вранішня знахідка

У вересні минулого року в міліцію надійшло повідомлення про виявлення трупа. Була лише половина шостої ранку. Чоловік, який зателефонував правоохоронцям, повідомив, що тіло помітила його дружина.

- Я працюю позмінно, цього дня мені треба було прийти на роботу зранку, - розповіла оперативникам Марія К. - Коли вдягнулася і вийшла з під'їзду, то на землі побачила мобільний телефон "Самсунг", він працював. Я озирнулася, але навколо нікого не було. Поклала телефон до кишені, а коли пройшла кілька метрів, то біля чагарників помітила жінку, яка лежала обличчям до землі. Вона не ворушилася і не дихала. Я дуже перелякалася, примчала додому і про все розповіла чоловікові.

Правоохоронці оглянули труп жінки. Обличчя її було побите й у крові, яка вже встигла засохнути. Оперативники опитали мешканців прилеглих будинків і встановили особу потерпілої - нею виявилася 48-річна львів'янка Алла В. Міліціонери також з'ясували, що знайдений мобільний телефон належав загиблій. А від двох підлітків довідалися, що напередодні ввечері біля місця злочину вони бачили двох підозрілих людей - чоловіка та жінку, які, притулившись до паркану, на когось чекали. Можливо, це бомжі, бо були брудні й одягнені у старе вбрання.

Чвертка на сніданок, обід та вечерю

Щоби встановити особи убивць та відшукати їх, правоохоронцям довелося добряче попрацювати. Спершу вони затримали Людмилу Г., а потім і раніше судженого безпритульного Ореста П.

Згідно з матеріалами кримінальної справи, 44-річний Орест, раніше ув'язнений за розбій, до Львова приїхав із Івано-Франківщини, щоби знайти тут роботу. Коли з'явилася можливість працевлаштуватися, вирішив відсвяткувати. У барі поблизу вокзалу познайомився із Людмилою. Нових знайомих поєднувало багато спільного - жінка теж побувала за ґратами за крадіжки і була небайдужою до алкоголю. Довідавшись, що чоловік у Львові не має, де жити, Людмила запросила Ореста до себе додому. Він там переночував спершу одну ніч, потім другу, третю... Новий співмешканець Людмили Г. одразу не сподобався сусідам.

- До Людмили ми всі звикли, - розповіла міліціонерам пані Анна, яка мешкала зі зловмисницею на одній сходовій клітці. - Працювати вона не хотіла. І, знаєте, ніколи "не просихала". На сніданок вип'є чвертку горілки, чвертку на обід і на вечерю стільки ж. Я не пригадую, щоб вона колись була тверезою. Але коли у неї поселився Орест, то життя в під'їзді стало нестерпним. У хаті постійно крики та бійки, на коридор страшно вийти. Він ще більший пияк, ніж Люда. На що вони жили, я не знаю.

Фатальна помилка потерпілої

Аби не померти з голоду, парочка збирала макулатуру, пляшки, металобрухт. Іноді Орест підробляв вантажником на одному з ринків. Проте на щоденне частування грошей все одно бракувало. Щоби швидко заробити на горілку, парочка зважилася пограбувати випадкового перехожого. Тим паче, що Орест у цій справі мав неабиякий досвід.

- Того вечора ми з Людою випили самогону, - зізнався на допиті Орест. - Хотіли ще "догнатися", але грошей не було. Вийшли на вулицю, я запропонував когось пограбувати. Люда спочатку вагалася, та потім погодилася.

За жертву злочинці обрали самотню жінку, яка поверталася з роботи додому. Вони вибрали слушний момент, Людмила вхопила сумку, а Орест ухопив потерпілу за руки. На свою біду, жінка зробила фатальну помилку - замість того, щоби спокійно віддати добро та залишитися живою, вона міцно схопила сумку і почала щосили кричати. Це розлютило грабіжників - одним потужним ударом кулака нападник збив її з ніг. Потім разом із Людмилою він завдав потерпілій кілька ударів ногами по тулубу та обличчю. Коли нещасна знепритомніла, грабіжники відтягнули її до кущів поблизу п'ятиповерхівки, взяли сумочку і щодуху помчали геть. Уже коли вони переходили дорогу, Орест помітив, що загубив мобільний телефон жертви. Проте повернутися назад і пошукати не наважився - раптом хтось його помітить.

- Ми хотіли тільки пограбувати жінку, - сказав під час допиту Орест П. - Убивство не входило у мої наміри, бо я не бажав цієї смерті. Але якщо таке сталося, то, звісно, винен. Що тут говорити...

Як встановили експерти, Алла В. померла через кілька годин після побоїв. Ціна життя загиблої - 140 гривень, мобільний телефон та золотий перстень.

Євген ЛАДИЖЕНСЬКИЙ