"Нестатутне" місто

Городяни все ще сподіваються, що новий головний документ Львова покладе край чиновницькому свавіллю

Передвиборчі обіцянки голови Львова Андрія Садового розробити й затвердити новий статут міста лускають, наче мильні бульбашки. Зрештою, це не перша його обіцянка-цяцянка. Наразі львів'яни живуть за старим статутом, який ухвалили ще 2002 року. Фахівці вважають чинний документ недосконалим. Річ у тім, що громада міста не може контролювати безлад у стінах міськради. Нині немає жодних шансів оскаржити незаконні рішення, ухвалені керівниками Ратуші. А головний документ міста, що поклав би край чиновницькій сваволі, досі не розроблено.

На якому етапі перебуває робота над новою редакцією статуту, "УіЧ" розповів директор неурядової аналітичної організації "Центр дослідження місцевого самоврядування" Віталій ЗАГАЙНИЙ.

- Віталію Анатолійовичу, в чому програють пересічні львів'яни, не маючи нового статуту?

- Чинний документ, на жаль, не регулює результативної участі громади в місцевому самоврядуванні. У законодавстві, наприклад, передбачені громадські слухання і загальні збори. Водночас процедура їх проведення повинна бути задекларована у статуті чи окремому положенні міськради. Наразі люди не можуть подавати проект рішення щодо шляхів розв'язання тих чи інших проблем міської громади, яке розглядатимуть депутати на сесії. Отже, немає гарантій її вирішення. Адже міськрада може відхилити проект чи прийняти рішення всупереч пропозиціям мешканців.

Наприклад, нещодавно ми вирішили скористатися пунктом чинного статуту, ініціювавши дату звіту міського голови, але безрезультатно. Думаю, що таку форму громадської ініціативи потрібно відрегулювати.

На жаль, у старому статуті є чимало незрозумілих нюансів щодо громадських слухань - незважаючи на те, що їх у Львові проводять дуже активно. Насамперед, невідомо, чи міськрада враховує позицію львів'ян, задекларовану під час цих слухань. У новий документ необхідно внести перелік запитань, коли громадські слухання мають стати обов'язковими.

Старий статут є документом, на основі якого ніхто за шість років не позивався у суді на міськраду. Це свідчить про те, що норми його є або загальними, або юридично слабкими. Наприклад, у Європі міський статут є важливим документом, який цілком регулює взаємовідносини громади та влади. Для порівняння, в Україні лише вісімнадцять міст обласного значення мають власні статути.

- На якому етапі перебуває створення нового статуту?

- Ми працюємо над одним із розділів документа, вносимо конкретні зміни та доповнення. Зауважу, що левову частку роботи вже виконано. Позаду складне завдання -- визначення структури документа й залучення до роботи громадських організацій, незалежних фахівців, виконавчих органів влади.

Минулого року з міського бюджету виділено майже 20 тисяч гривень для розробки статуту. Цьогоріч нам не повідомляли про виділені кошти. Між тим, правова експертиза проекту коштує чимало. Ми планували, що всі роботи вдасться завершити до кінця минулого року. Але згодом термін довелося продовжити по 6 травня 2008 року.

- Які недоліки має пункт старої редакції статуту, який передбачає обов'язкову звітність міського голови перед громадою? Адже, попри вимоги багатьох громадських організацій, Андрій Садовий наразі ухиляється від звіту.

- У планах - описати процедуру звітності мера більш досконало. Це має бути не рекомендаційною, а обов'язковою процедурою. Сьогодні немає жодної реакції на ініціативу ГМ "Опора", яка вимагає привселюдного звіту Садового. Варто зауважити, що це є насамперед грубим порушенням норм чинного статуту міста. Щоправда, у ньому не передбачено жодних покарань за незвітування мера. Оскільки міський голова та високопосадовці Ратуші є публічними особами, то, звісно, покарання має бути публічним. Ідеться насамперед про підрив рейтингу держчиновника. До слова, Закон України "Про місцеве самоврядування" передбачає, що мер зобов'язаний прозвітувати перед громадою як мінімум один раз на рік.

- Найбільшою проблемою нині є невідповідальність влади за прийняті рішення. Яким чином документ вирішить цю проблему, аби незаконні рішення було скасовано, а винуватців - покарано?

- Знаєте, створивши один ідеальний документ, нам не вдасться кардинально змінити ситуацію. Те, що ми намагаємося задекларувати у статуті, передбачатиме механізми участі громади у прийнятті рішень. Цього бракує у чинній редакції. Ми ідеально опанували вуличну демократію, але бракує конструктивних форм співпраці. Якщо ж міськрада намагається відмовитися ухвалювати рішення, які прийняли на громадських слуханнях, то для цього вона повинна мати "залізні" аргументи.

Марія ДОРОТИЧ