"Халява"
Міська господарка вже не витримує дилетанства команди Садового
Сюжет перший: прийшов, побачив і... дав "цінне" розпорядження. Цікавий і вельми пізнавальний сюжет нещодавно продемонструвала ТРК "Люкс" у своїй інформаційній програмі "Наш репортер". Ішлося у ньому про жахливі факти безгосподарності, допущені під час ремонту приміщення львівської середньої школи №80. Як документально засвідчила перевірка, проведена управлінням фінансів та аудиту міськвиконкому, горе-будівельники не просто "схалявили", а взагалі нахабніли настільки, що не виконали передбачених у проектній документації важливих видів робіт. Точніше кажучи, вдалися до сумнозвісних приписок обсягів робіт. Зокрема, як наголосила керівник згаданого управління Іванна Юрейко, вони не зробили гідро- та теплоізоляції даху школи, допущено брак із ремонтом водовідведення і ще багато малих і великих огріхів. Як наслідок, навчальний заклад, на ремонт якого виділили кілька сот тисяч гривень із міської казни (а це, зрештою, гроші львівської громади) і котрий повинен бути готовий до Пасхи, найімовірніше, і далі перебуватиме в аварійному стані.
Постає слушне запитання до міських керівників. Чому під час ремонту школи не було жодного контролю за виконанням робіт? Чому все пустили на самоплив, і лише на завершальній стадії вдалися до перевірки, котра й виявила бракоробство будівельників? Це з одного боку. А з іншого - це свідчить про повну безпорадність або ж зловживання міських чиновників. Адже саме вони з якихось своїх, не зовсім зрозумілих мотивів, найняли саме цю фірму-бракороба. До слова, торік управління фінансів та аудиту провело аж шістдесят таких перевірок, внаслідок яких у міську казну підрядні організації повернули десятки тисяч гривень.
Але й це ще не все. На "авансцені" раптом з'являється сам міський голова. У кращих традиціях пріснопам'ятних "застійних" часів, тут же летять голови недолугих чиновників з управління будівництва. Кульмінація цього майже театрального дійства припадає на помпезні відвідини злощасної школи головного персонажа - пана Садового з численною челяддю. "В'їзд на білому коні" супроводжується гнівними філіппіками на адресу горе-майстрів, які скапарили школу. Він, єдиний і незамінний рятівник, оперативно (проте не вельми компетентно) тут же дає пафосне "цінне" розпорядження: негайно, у двотижневий (?) термін виправити всі без винятку огріхи. Лунають оплески, завіса опускається...
Популізм, як відомо, меж не знає, бо діє за принципом "бреши, бреши й бреши - люди, зрештою, таки повірять". Але вже пізно "махати руками", пане Садовий! Поїзд пішов. Як стверджують фахівці, без кардинального демонтажу покрівлі школи (а це за термінами аж ніяк не два тижні!) встановити гідро-та теплоізоляцію ні практично, ні теоретично неможливо. Крапка! Отже, знову гроші громади пустять на вітер, а школа як відсирівала, так і надалі терпітиме це рукотворне стихійне лихо. Тепло як "утікало" з її приміщень, гріючи довкілля, так і не буде триматися класів.
Сюжет другий: "роза вітрів" теж із шипами - екологічними
Наступний "халявно-популістський" сюжет стосується недолугих спроб команди Садового перевести міську ТЕЦ №2 (яка належить "Залізничтеплоенерго") на альтернативні до газу види палива. Торік тут розпочали замінювати котли на універсальні теплові установки, що змогли б працювати і на газі, і на інших (дешевших) енергоносіях. Ще б пак - ідея чудова. Це без сумніву. Проте й у цьому випадку керівники міста довели її фактично до абсурду.
Не провівши необхідних економічних розрахунків, вони (що називається, з чистого листа) стрімголов кинулися чимдуж демонтувати старе і встановлювати нове обладнання, котре, за найскромнішими підрахунками, коштує сотні тисяч гривень. І не врахували такої собі маленької "дрібнички": економічно обґрунтованим такий перехід буде лише тоді, коли так званий "рукав перевезень альтернативного палива" не перевищуватиме 50 кілометрів. Скажімо, те ж червоноградське вугілля за своєю віддаленістю від обласного центру явно не "вписується" у дану схему. Тоді виникає закономірне запитання -- на яке ж паливо розраховували у Ратуші, коли затверджували план реконструкції ТЕЦ №2? Чим там думали?
Зрештою, немає нічого злого, аби на добре не вийшло. Пригадую, ще за часів колишнього СРСР, коли тільки розпочинали зводити ТЕЦ, зупинилися на першій її черзі. Як з'ясувалося, не було враховано несприятливої у цій місцині "рози вітрів". Тобто викиди із труб теплоенергоцентралі "накривали" центр міста, що, цілком імовірно, могло спричинити ледь не екологічну катастрофу. А так, завдяки прорахункам нинішніх міських проектантів, Львів має шанс уникнути цієї сумної долі. От тільки як бути із уже витраченими сотнями тисяч гривень?
Сюжет третій: чи витримає Львів "теплову" атаку Кота?
Ігор Марчак, тепер уже як перший заступник голови правління ВАТ "Львівгаз" (донедавна він, як відомо, очолював "Львівтеплокомуненерго" і був із незрозумілих причин усунутий Садовим із посади), днями виступив з "тихою" сенсацією. Він, зокрема, повідомив, що ДК "Газ України" через заборгованість за використаний у першому кварталі 2008 року газ (у межах 50 млн грн) на квітень не виділив місту жодного кубометра палива. Загалом частка проплати становить ледь більше 50%. Ультимативна вимога Києва: газ подадуть лише тоді, коли цей показник досягне 90 і більше відсотків. Що це означає у практичній площині? Місто стало фактично газовим банкрутом, тому виникла неабияка реальна загроза зупинки теплопостачальних підприємств за умов незавершеності опалювального сезону.
Цікавою була реакція ставленика Садового на посаді керівника "Теплокомуненерго" пана Кота. Він, по суті, ігнорував заяву свого попередника, пославшись на минулорічний прецедент, коли подібний борг на суму понад 47 млн грн покрив міський бюджет. Очевидно, на це сподівається і цього разу. Проте не так думають міські депутати, які навідріз відмовляються і надалі йти на поводу мера і покривати недоробки його "господарників" за кошт міської громади.
Фінансовим дармовим "апетитам" пана Кота можна лише позаздрити. Нещодавно цей добродій без зайвої скромності зажадав на реформування "Теплокомуненерго" не багато, але й не мало - аж 1 млрд грн. Доречно нагадати, що це дорівнює...4,5 бюджету розвитку міста. Фантастика та й годі!
Василь КЕРНИЦЬКИЙ
