Культура

«Не звук співав - співала душа»

20 травня відзначаємо 155-річчя славетного співака й педагога Олександра Мишуги (1853-1922)

Його називали справжнім королем ліричного тенору, віртуозним солов’єм України. Цей митець належить до сузір’я співаків світової слави, його ім’я стоїть поруч з іменами М.Баттістіні, Е.Карузо, Т.Руффо, Ф.Шаляпіна, Л.Собінова. Він, як і Соломія Крушельницька, Модест Менцинський, Марія Заньковецька, Оксана Петрусенко, є гордістю й окрасою нашої культури.

Львівський дебют

Олександр Мишуга народився 20 травня 1853 року в селі Новий Витків, що на Радехівщині. Батько його, Пилип Мишуга, був шевцем. Згодом Олександр увіковічнить його ім’я у своєму артистичному псевдонімі Філіппі. Якось батько взяв малого Сашка зі собою до Львова. У Соборі святого Юра він так захоплено підспівував церковному хору, що на нього звернув увагу регент Микита Гатман і влаштував хлопця до дяківської бурси.  ...»

"Хто сьогодні не підтримує культуру, завтра буде витрачати гроші на тюрми..."

Так вважає професор Ярема Полотнюк, син незабутньої Ірини Вільде

5 травня, у день народження видатної української письменниці Ірини Вільде, відбулося вручення премії її імені у Львівській організації Національної спілки письменників. Урочистості передували покладання квітів на могилу письменниці та поминальні слова її колег-літераторів.  ...»

Каравела Віри ВОВК

Відома українська письменниця із Бразилії вважає, що Шевченківська премія прийшла до неї пізно...

В Україні побувала всесвітньо відома поетеса, прозаїк, літературознавець і перекладач, професор німецької літератури в Державному університеті Ріо-де-Жанейро Віра Вовк, яка нещодавно стала лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка. У Львівській організації Національної спілки письменників України славна землячка зустрілася з місцевими літераторами.  ...»

Присвячено Іванові Світличному

Дванадцять ліногравюр "Страсті Христові" відомого графіка Богдана Сороки, супроводжених поетичними текстівками Віктора Неборака, виставлено у Музеї етнографії та художнього промислу. Виставка присвячена пам'яті найсвітлішої постаті руху шістдесятників - Іванові Світличному.  ...»

Найстрашніше у Чорнобилі - тиша...

У Львівському палаці мистецтв відкрилася фотовиставка українки із Чикаґо Любові Маркевич

Сто чотири світлини представила Любов Маркевич на виставці "Життя продовжується", присвяченій 22-ій річниці Чорнобильської трагедії. Щоби показати галичанам "обличчя сучасної чорнобильської зони", пані Маркевич прибула аж із... американського Чикаґо.  ...»

Володимир Якимець: "Піккардійська терція" ніколи не зраджує своїм принципам..."

З усією певністю можна стверджувати: львівська вокальна формація "Піккардійська терція" - унікальне явище в сучасному українському мистецтві. Півтора десятиліття триматися на вершині успіху, при цьому постійно покращуючи художній рівень і використовуючи (за буквально поодинокими винятками) винятково акапельний (без інструментального супроводу) спів, розвиваючи таким чином традиції знаменитого українського багатоголосся - таке до снаги тільки істинним художникам. Нині на естраді з'являється щось подібне, але це лише копії - а вони, як відомо, завжди гірші від оригіналу.

Витончений смак, висока виконавська культура, вірність не моді, а музі - ось що таке "Піккардійська терція". Не випадково вона збирає аншлаги й овації у Львові, Києві та Донецьку, в Польщі, Німеччині, Італії, Канаді, США, Росії.

І теж закономірним було присудження цього року колективу (усій формації й кожному солістові зокрема) найвищої мистецької нагороди держави - Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Сьогодні гість газети "Україна і час" - художній керівник "Піккардійської терції", лауреат Шевченківської премії Володимир ЯКИМЕЦЬ.  ...»

Українська націологія: між двома війнами

Недавно побачила світ праця професора Олега Гриніва "Українська націологія: між світовими війнами. Історичні нариси" (Львів: "Світ", 2008. - 432 с.). Книга вийшла завдяки благодійній ініціативі пані Євгенії Піцюри-Швець (свого часу про неї писав тижневик "УіЧ"), яка представляє фонд, утворений на кошти самої благодійниці та її родичів - блаженної пам'яті Стефана Піцюри та Михайла Піцюри. Ще раніше у тому ж видавництві вийшли дві праці трилогії - "Українська націологія: від Другої світової війни до відродження держави" та "Українська націологія: ХІХ - початок ХХ століття", які прихильно зустріли в наукових колах.  ...»

Олесь Гончар: молодече обличчя й ... пошарпані нерви

"Прапороносців" забути чи пам'ятати?

У Львівській організації Національної спілки письменників України відбувся "круглий стіл" з нагоди 90-річчя від дня народження Олеся Гончара. Чимало старших представників пера знали зблизька цього письменника (постать якого є досить суперечливою), зберігають його листи та інші реліквії. Про що ж згадували служителі Евтерпи й Каліопи? Адже відбулася вагома переоцінка цінностей у всіх сферах життя, у тому числі й літературі.  ...»

Оголені "багатирки"

У Львівському національному музеї імені Андрея Шептицького відкрито виставку рисувальника та скульптора із Києва Василя Корчового

Виявляється, не лише Рафаель та Рубенс зображали на своїх полотнах жіночок із різними стадіями целюліту й ожиріння. Сучасний маляр із Києва Василь Корчовий, на противагу колегам, які змальовують фігури балерин, захоплюється кремезними жінками, які своєю зовнішністю можуть конкурувати навіть із японськими борцями сумо.  ...»

Від життя - до забуття...

Про бідного служителя мистецтв замовте слово

Їх зустрічали й проводжали оплесками та квітами, про них писали захоплені рецензії, у них брали інтерв'ю й автографи, їх величали "володарями людських душ" і "творцями прекрасного". Служителі мистецтв - артисти і письменники, художники й музиканти, співаки й скульптори, архітектори й танцюристи...

Але життя швидкоплинне. І слава не всім дісталася довічна. А замість "заслуженого відпочинку" до багатьох прийшли немічна старість, жалюгідна пенсія і забуття.  ...»

Syndicate content