Культура

20 травня відзначаємо 155-річчя славетного співака й педагога Олександра Мишуги (1853-1922)

Його називали справжнім королем ліричного тенору, віртуозним солов’єм України. Цей митець належить до сузір’я співаків світової слави, його ім’я стоїть поруч з іменами М.Баттістіні, Е.Карузо, Т.Руффо, Ф.Шаляпіна, Л.Собінова. Він, як і Соломія Крушельницька, Модест Менцинський, Марія Заньковецька, Оксана Петрусенко, є гордістю й окрасою нашої культури.

Львівський дебют

Олександр Мишуга народився 20 травня 1853 року в селі Новий Витків, що на Радехівщині. Батько його, Пилип Мишуга, був шевцем. Згодом Олександр увіковічнить його ім’я у своєму артистичному псевдонімі Філіппі. Якось батько взяв малого Сашка зі собою до Львова. У Соборі святого Юра він так захоплено підспівував церковному хору, що на нього звернув увагу регент Микита Гатман і влаштував хлопця до дяківської бурси.  ...»

Так вважає професор Ярема Полотнюк, син незабутньої Ірини Вільде

5 травня, у день народження видатної української письменниці Ірини Вільде, відбулося вручення премії її імені у Львівській організації Національної спілки письменників. Урочистості передували покладання квітів на могилу письменниці та поминальні слова її колег-літераторів.  ...»

Відома українська письменниця із Бразилії вважає, що Шевченківська премія прийшла до неї пізно...

В Україні побувала всесвітньо відома поетеса, прозаїк, літературознавець і перекладач, професор німецької літератури в Державному університеті Ріо-де-Жанейро Віра Вовк, яка нещодавно стала лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка. У Львівській організації Національної спілки письменників України славна землячка зустрілася з місцевими літераторами.  ...»

Дванадцять ліногравюр "Страсті Христові" відомого графіка Богдана Сороки, супроводжених поетичними текстівками Віктора Неборака, виставлено у Музеї етнографії та художнього промислу. Виставка присвячена пам'яті найсвітлішої постаті руху шістдесятників - Іванові Світличному.  ...»

У Львівському палаці мистецтв відкрилася фотовиставка українки із Чикаґо Любові Маркевич

Сто чотири світлини представила Любов Маркевич на виставці "Життя продовжується", присвяченій 22-ій річниці Чорнобильської трагедії. Щоби показати галичанам "обличчя сучасної чорнобильської зони", пані Маркевич прибула аж із... американського Чикаґо.  ...»

З усією певністю можна стверджувати: львівська вокальна формація "Піккардійська терція" - унікальне явище в сучасному українському мистецтві. Півтора десятиліття триматися на вершині успіху, при цьому постійно покращуючи художній рівень і використовуючи (за буквально поодинокими винятками) винятково акапельний (без інструментального супроводу) спів, розвиваючи таким чином традиції знаменитого українського багатоголосся - таке до снаги тільки істинним художникам. Нині на естраді з'являється щось подібне, але це лише копії - а вони, як відомо, завжди гірші від оригіналу.

Витончений смак, висока виконавська культура, вірність не моді, а музі - ось що таке "Піккардійська терція". Не випадково вона збирає аншлаги й овації у Львові, Києві та Донецьку, в Польщі, Німеччині, Італії, Канаді, США, Росії.

І теж закономірним було присудження цього року колективу (усій формації й кожному солістові зокрема) найвищої мистецької нагороди держави - Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Сьогодні гість газети "Україна і час" - художній керівник "Піккардійської терції", лауреат Шевченківської премії Володимир ЯКИМЕЦЬ.  ...»

Недавно побачила світ праця професора Олега Гриніва "Українська націологія: між світовими війнами. Історичні нариси" (Львів: "Світ", 2008. - 432 с.). Книга вийшла завдяки благодійній ініціативі пані Євгенії Піцюри-Швець (свого часу про неї писав тижневик "УіЧ"), яка представляє фонд, утворений на кошти самої благодійниці та її родичів - блаженної пам'яті Стефана Піцюри та Михайла Піцюри. Ще раніше у тому ж видавництві вийшли дві праці трилогії - "Українська націологія: від Другої світової війни до відродження держави" та "Українська націологія: ХІХ - початок ХХ століття", які прихильно зустріли в наукових колах.  ...»

"Прапороносців" забути чи пам'ятати?

У Львівській організації Національної спілки письменників України відбувся "круглий стіл" з нагоди 90-річчя від дня народження Олеся Гончара. Чимало старших представників пера знали зблизька цього письменника (постать якого є досить суперечливою), зберігають його листи та інші реліквії. Про що ж згадували служителі Евтерпи й Каліопи? Адже відбулася вагома переоцінка цінностей у всіх сферах життя, у тому числі й літературі.  ...»

У Львівському національному музеї імені Андрея Шептицького відкрито виставку рисувальника та скульптора із Києва Василя Корчового

Виявляється, не лише Рафаель та Рубенс зображали на своїх полотнах жіночок із різними стадіями целюліту й ожиріння. Сучасний маляр із Києва Василь Корчовий, на противагу колегам, які змальовують фігури балерин, захоплюється кремезними жінками, які своєю зовнішністю можуть конкурувати навіть із японськими борцями сумо.  ...»

Про бідного служителя мистецтв замовте слово

Їх зустрічали й проводжали оплесками та квітами, про них писали захоплені рецензії, у них брали інтерв'ю й автографи, їх величали "володарями людських душ" і "творцями прекрасного". Служителі мистецтв - артисти і письменники, художники й музиканти, співаки й скульптори, архітектори й танцюристи...

Але життя швидкоплинне. І слава не всім дісталася довічна. А замість "заслуженого відпочинку" до багатьох прийшли немічна старість, жалюгідна пенсія і забуття.  ...»